Російські орди знову вдарили, на цей раз по безневинному селищу Балабине. Тоді, коли старші жінки, 59, 63 та 85 років, намагалися жити мирно, їх спіткав жах. Керовані авіаційні бомби російських військових не знають пощади. Іван Федоров, начальник Запорізької ОВА, не приховує правду – три жінки постраждали, але, на щастя, їм надали медичну допомогу, і вони лікуються амбулаторно. Але який же це “мир”, який насильство продовжує наражати на небезпеку навіть найслабших?
У результаті бомбардування знищені приватні будинки, побиті автомобілі та гаражі. Це не просто атака – це спроба знищити саму суть нашого життя, знищити надію. Битва триває, і поки що під ударами гинуть жителі, а не агресори.
Не забуваємо й про інші жахи, які розгортаються! В той же день, 19 квітня, російські дрони атакували таксі в Херсоні та локомотив у Полтавській області. В одній із атак одна людина отримала поранення. Це не просто стратегія, це безвідповідальність у чистому вигляді!
У Чернігові, у нічному мареві російських дронів, загинув 16-річний хлопець, чотири людини зазнали травм. Де справедливість? Де відповідальність? Кожен удар – це виклик. Кожен постріл – це звинувачення в адрес усіх нас, хто бореться за правду. Система падає, а ми стоїмо тому на шляху.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/
English 
Ukrainian 
Polish