Настав час граничної чесності. “Снарядна ініціатива” для України знову під прицілом. Рада безпеки Чехії, 7 січня – тут вирішиться, що робити далі. Прем’єр Бабіш згадує про “хорошу річ”, але натякає на корупцію. Слово “прозорість” стає модним, але чи здатна імітація змінити ситуацію?
Прага вже координувала постачання боєприпасів, але чи варто продовжувати цю гру? Західні партнери виділили кошти, але хто насправді контролює гроші? Злучок правил гри замінити на контроль – це не просто вимога, це виклик системі.
Не минуло й тижня, як новий міністр оборони Яромир Зуна не заперечив продовження ініціативи, але стерва ефективності стає актуальною. Лише в липні Бабіш називав цю ініціативу “прогнилою” і “непрозорою”. І ось, пройшовши через вибори, він, як завжди, стоїть на роздоріжжі. Ще не визначився. Чи думає він про майбутнє України або лиш про спекуляції власної політичної кар’єри?
vЦе—не просто обговорення. Це бій. Бій за незалежність. Бій за правду. І, якщо хтось вирішить, що “снарядна ініціатива” залишиться безсилим символом, нехай знає – час звітувати за кроки, які ведуть до дій.


