Хапай чуже! Кремль «віджимає» 34 тисячі хат українців

Російська окупаційна адміністрація продовжує свою кримінальну «діяльність». Від 2024 року вони «визначили» для конфіскації понад 34 002 об’єкти нерухомості. Це житло належить українцям на тимчасово окупованих територіях. Мова про квартири, будинки, дачі. Усе це готують до передачі громадянам РФ. Такий собі «віджим».

Як засвітили у BBC Verify та Російській службі BBC (а перепостив Цензор.НЕТ), окупанти виявили неабиякий апетит до чужого майна.

Де найбільше «безхазяйного»?

Геть цинічно окупанти оголошують українські оселі «безхазяйними». Ось їхні головні цілі:

• Маріуполь: 14 308 об’єктів. Місто, яке Кремль обіцяв «відбудувати», тепер масово грабує.
• Луганськ: 6 975 об’єктів. Стара «схема».
• Мелітополь: 3 033 об’єкти. Місцева влада не відстає від «старших братів».

Кремлівські “законні” схеми

Окупанти діють «за законом». За своїм, звичайно. Переоблік нерухомості за російським законодавством стартував у вересні 2024 року. Завершити планують до кінця 2026 року. Власників зобов’язали переоформити права власності за законами окупантів.

Проте, це лише ширма. Українців про включення їхньої власності до переліку «безхазяйного» майна зазвичай не повідомляють. Люди мусять самі вишукувати інформацію на сайтах окупаційних адміністрацій. Фактично, полювання на власне житло.

Хочеш зберегти своє? Стань росіянином!

Щоб узаконити своє право, українці повинні зробити «особливі» кроки:

1. Отримати російський паспорт. Звісно, на добровільно-примусовій основі.
2. Особисто прибути на окуповану територію протягом 30 днів.

Але тут є нюанс. В’їзд до Росії – це тривалі перевірки. Ризик бути затриманим. Або навіть зникнути. Ціна за власне житло може бути занадто високою.

Все це підкріплено «законом». Наприкінці 2025 року Президент Російської Федерації Володимир Путін підписав папірець. Він дозволяє передавати «безхазяйне» житло у власність регіональних або муніципальних органів. А потім – роздавати «постраждалим» росіянам. Тільки їм, звісно. Цинізм? Ні, це російська «справедливість».

Отже, чуже добро для окупантів – не гріх, а норма. Або як кажуть, «где родился, там и пригодился»… или «где украл, там и пристроился».