Культурна «денацифікація»: ЗНУ палає від рук окупантів

Знову палає історія! Російські ракети продовжують “денацифікувати” українську культуру. Як засвітили на news.liga.net, у ніч проти 21 вересня окупанти поцілили у третій корпус Запорізького національного університету. Пряме влучання, звісно, викликало пожежу. Класика жанру.

ЗРУЙНУВАТИ ВСЕ: ТАКЕ «ОСВІТЛЕНЕ» МАЙБУТНЄ НЕСУТЬ «ВИЗВОЛИТЕЛІ»

Жертв серед студентів чи викладачів, на щастя, немає. Усе ціле, крім, власне, корпусу. А він, між іншим, мав статус пам’ятки культурної спадщини. Місцевого, але ж пам’ятки! Постраждали не лише «трійка». «Привітали» також четвертий і п’ятий корпуси. Це, напевно, для комплексності.

ВІКОВА ІСТОРІЯ ПІД ОБСТРІЛОМ: ЩО ПАЛИЛИ РАШИСТИ

• Корпус, що зараз відомий як «трійка» ЗНУ, розташований на вулиці Гоголя, 62.
• Це — колишня Олександрівська жіноча гімназія. Одна з найстаріших будівель Запоріжжя (колишнього Олександрівська). Зведена у 1902–1903 роках.
• Її автор — міський архітектор Фадей Пекутовський. Його творіння відзначені рисами пізнього історизму, неоренесансу, а також так званого “цегляного” стилю. План — Т-подібний. Вікна — аркові. Оздоблення — керамічна цегла. Краса ж.
• У 1911 році до гімназії добудували ще й домовий храм. Богу теж дісталося?
• Після закриття гімназії у 1920 році, тут розмістили штаб 30 стрілецької дивізії. Наступного, 1921 року — військовий госпіталь.
• У 1926 році будівлю передали Запорізькому педагогічному технікуму. А вже у 1930 році — педагогічному інституту.
• Після Другої світової війни будівля функціонувала як середня школа. У 1979 році її знову повернули інституту. Спочатку там були факультети фізвиховання та історичний. З 1987 року — біологічний факультет.
• За дивним збігом обставин, саме у 1971 році будівлю взяли на облік як пам’ятку історії. А у 1987 році вона отримала статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Тепер вона пам’ятка, що горіла.

КУЛЬТУРНИЙ ГЕНОЦИД: ЦИФРИ, ЩО ГОВОРЯТЬ САМІ ЗА СЕБЕ

Цей випадок — далеко не одиничний. Ці «визволителі» не просто воюють, вони свідомо стирають українську історію. Станом на зараз, понад 1990 пам’яток культурної спадщини в Україні пошкоджено або знищено російськими військами. Країна-терорист, що тут ще додати?

Навіть ЮНЕСКО «прозріло». Запустили, бачте, програму для захисту та збереження документальної спадщини України. І навіть виділили на це 2 мільйони євро. Звісно, після того, як тисячі об’єктів уже стали руїнами. Добре, хоч щось.

Російські «освободітєлі» успішно продовжують «демілітаризацію» українських університетів. Історію не спалиш, але спробувати ж можна, правда?