Дональд Трамп, бувши тоді президентом США, обіцяв американцям дешевий дизель. Мовляв, домовився з російським диктатором Володимиром Путіним. А що вийшло? Як засвітили у The Wall Street Journal, послаблення санкцій лише напхало кишені Кремля. США ж залишилися з носом. Жодної користі. Лиш ганьба.
Нагадуємо, немов для особливо обдарованих: Міністерство фінансів США тимчасово зняло частину санкцій. Дозволило Росії гнати дизель на експорт. Результат? Центр досліджень енергетики та чистого повітря порахував: за місяць Росія відвантажила на судна майже 11 мільйонів барелів дизелю та газойлю. Це на 165% більше, ніж у . Золота жила для Путіна. І все завдяки американській “доброті”.
Звісно, російське пальне до американців не доїхало. Сенатори з обох партій швидко попередили: банки, порти, паливні компанії – ввезете російський дизель до США, отримаєте кримінальну та цивільну відповідальність. За законом це заборонено. США й так виробляють дизелю більше, ніж споживають. А Москва? Москва скористалася “перервою в санкціях”. Погнала пальне до Туреччини, Бразилії, Єгипту, Марокко. Світові ціни це не змінило. Але Кремль заробив.
Хто винен у цінах? Не Путін, а Іран!
Видання наголошує: зростання цін на пальне – це удари Ірану по енергетичній інфраструктурі Близького Сходу. Не західні санкції. Не українські атаки. Ціни? Управління енергетичної інформації США зафіксувало: з до середня ціна дизелю в США – 6,25 долара. Коли Трамп оголосив про “послаблення”, було 6,20 долара. Різниця? Мізер. А от російські енергетичні компанії, за оцінками Центру досліджень енергетики, експортували дизелю на 1,9 мільярда доларів. З моменту “послаблення”. Прибуток для Кремля. На війну в Україні. Трамп, схоже, лише зміцнив Путіна у його вірі: можна відкидати мирні ініціативи, якщо вони не вигідні диктатору.
Трамп: задобрити Путіна за будь-яку ціну?
А тепер найцікавіше. Журналісти прямо припускають: скасування обмежень дозволило Росії продавати пальне з меншим дисконтом. Більше грошей на кров. І що ж Трамп? Він, безперечно, знав, що так і буде. Використав дизельну історію як передвиборчий аргумент. Хоча на виборців це не подіяло. Дедалі важче позбутися думки: справжня мета Трампа – задобрити Путіна. Кому війна, а кому мати рідна.
Дизельний “договірняк”: хроніка ганьби
-
Все почалося . Тодішній президент США Дональд Трамп, під час телефонної розмови з Володимиром Путіним, домовився про постачання російського дизелю. На американський ринок. На світовий. Йшлося про шалені обсяги: від 300 тисяч до 3 мільйонів тонн. Трамп обіцяв: ціни впадуть. Звісно.
-
Міністерство фінансів США швидко видало “спецліцензію”. Дозволило операції з російським дизелем. Продавати, транспортувати, розвантажувати, імпортувати. Аж до . Широкий жест!
-
Президент України Володимир Зеленський не стримався. Розкритикував рішення американської адміністрації. Назвав його слабким. Особливо цинічно: дозвіл з’явився, коли українська делегація була в США. Справжній ляпас.
От і маємо: Трамп “рятує” американців, а Путін за їхній рахунок фінансує війну. Смішно? Ні, злочинно.


