Трамп “домовлявся”, Путін сміявся: дизельний фарс на мільярди

Дональд Трамп, бувши тоді президентом США, обіцяв американцям дешевий дизель. Мовляв, домовився з російським диктатором Володимиром Путіним. А що вийшло? Як засвітили у The Wall Street Journal, послаблення санкцій лише напхало кишені Кремля. США ж залишилися з носом. Жодної користі. Лиш ганьба.

Нагадуємо, немов для особливо обдарованих: Міністерство фінансів США тимчасово зняло частину санкцій. Дозволило Росії гнати дизель на експорт. Результат? Центр досліджень енергетики та чистого повітря порахував: за місяць Росія відвантажила на судна майже 11 мільйонів барелів дизелю та газойлю. Це на 165% більше, ніж у . Золота жила для Путіна. І все завдяки американській “доброті”.

Звісно, російське пальне до американців не доїхало. Сенатори з обох партій швидко попередили: банки, порти, паливні компанії – ввезете російський дизель до США, отримаєте кримінальну та цивільну відповідальність. За законом це заборонено. США й так виробляють дизелю більше, ніж споживають. А Москва? Москва скористалася “перервою в санкціях”. Погнала пальне до Туреччини, Бразилії, Єгипту, Марокко. Світові ціни це не змінило. Але Кремль заробив.

Хто винен у цінах? Не Путін, а Іран!

Видання наголошує: зростання цін на пальне – це удари Ірану по енергетичній інфраструктурі Близького Сходу. Не західні санкції. Не українські атаки. Ціни? Управління енергетичної інформації США зафіксувало: з до середня ціна дизелю в США – 6,25 долара. Коли Трамп оголосив про “послаблення”, було 6,20 долара. Різниця? Мізер. А от російські енергетичні компанії, за оцінками Центру досліджень енергетики, експортували дизелю на 1,9 мільярда доларів. З моменту “послаблення”. Прибуток для Кремля. На війну в Україні. Трамп, схоже, лише зміцнив Путіна у його вірі: можна відкидати мирні ініціативи, якщо вони не вигідні диктатору.

Трамп: задобрити Путіна за будь-яку ціну?

А тепер найцікавіше. Журналісти прямо припускають: скасування обмежень дозволило Росії продавати пальне з меншим дисконтом. Більше грошей на кров. І що ж Трамп? Він, безперечно, знав, що так і буде. Використав дизельну історію як передвиборчий аргумент. Хоча на виборців це не подіяло. Дедалі важче позбутися думки: справжня мета Трампа – задобрити Путіна. Кому війна, а кому мати рідна.

Дизельний “договірняк”: хроніка ганьби

  • Все почалося . Тодішній президент США Дональд Трамп, під час телефонної розмови з Володимиром Путіним, домовився про постачання російського дизелю. На американський ринок. На світовий. Йшлося про шалені обсяги: від 300 тисяч до 3 мільйонів тонн. Трамп обіцяв: ціни впадуть. Звісно.

  • Міністерство фінансів США швидко видало “спецліцензію”. Дозволило операції з російським дизелем. Продавати, транспортувати, розвантажувати, імпортувати. Аж до . Широкий жест!

  • Президент України Володимир Зеленський не стримався. Розкритикував рішення американської адміністрації. Назвав його слабким. Особливо цинічно: дозвіл з’явився, коли українська делегація була в США. Справжній ляпас.

От і маємо: Трамп “рятує” американців, а Путін за їхній рахунок фінансує війну. Смішно? Ні, злочинно.

ТЕ, ПРО ЩО МОВЧАТЬ ІНШІ

Пошкоджені мости Києва після російського ракетного удару, на тлі обіцянок влади про тунель під Дніпром.

Київські мости: балістика є, тепла нема, тунель буде. Обіцянки, обіцянки…

Російські “аналоговнєти” знову відзначилися. Увечері 16 листопада окупанти щедро насипали по Києву. Північний міст отримав три балістичні ракети, Південний — чотири. Всього сім штук. Як

Читати більше >
ukUkrainian
Прокрутити вгору