Російська агресія коштує Україні 450 мільйонів доларів за день. Це не просто цифра. Це пряма відповідь на напад, це наслідки того, що ми боремося за нашу свободу, за наше майбутнє. Кров українських солдатів, пролита на полях битв, — найжахливіша та найважча ціна нашої боротьби. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга не просто говорить це на конференціях, він підкреслює: ми на роздоріжжі, ми близькі до моменту, коли час почне працювати на нас. Російська економіка, хоч і вразлива, все ще тримається. Вони зазнають втрат, але це не зупиняє їх. Призначені для пропаганди соціальні мережі заповнені антипутінськими настроями, підтримка російського лідера стискається.
Сибіга заявляє: «Цей рік може стати критичним для миру». Він закликав до дій – не до замороження конфлікту, а до рішучого тиску на ворога. Ми пишемо історію Європи своєю кров’ю. Втрата життя найскладніша, найболючіша. Втеча від відповіді – безвідповідальність. Ми прагнемо покінчити з війною, але це можна досягти лише через посилення тиску на Росію з усіх фронтів. Тільки так ми зможемо знайти свою свободу.
Володимир Путін, звісно ж, тусить на троні, натякаючи на можливе завершення конфлікту, але аналітики американського Інституту вивчення війни спостерігають інше: Росія не збирається зупинятися. Це не просто гра слів; це відчайдушна спроба зберегти обличчя перед народом, який втрачає надію. Мы за свободу, ми за незалежність, і ми продовжимо боротися, поки не досягнемо мети.
Першоджерело: https://www.unian.ua/


