Переговори – гра в російській рулетці. Сьогодні, у Абу-Дабі, українці, американці та росіяни ведуть “неформальні” бесіди, намагаючись досягти угоди про мир. Але, хто сказав, що все так просто? Основною проблемою залишається територія – питання, яке не підлягає жодній компромісній угоді. Кремль вже підкреслив: тривала стабільність неможлива, якщо не буде вирішено, хто володітиме якою землею.
На деякому тлі має значення чотиригодинна зустріч американських посланців із Володимиром Путіним у Москві. Але що з цим брати? Путін чекає на поступки, вимагаючи у України контролю над 20% Донецької області, яку досі не зміг захопити на полі бою. Український президент Володимир Зеленський з усіх сил відмовляється відступити. В той час, як Росія контролює Луганськ, вони пропонують “обмін” – Донецька і Луганська область в обмін на інші українські території, частково під контролем агресора. Чи справді зможе логіка перемоги жити в таких торгах?
Очільник Білого дому просто спостерігає, підкреслюючи важливість самих переговорів, де прогресу немає, а сподівання на тривалий мир залишаються в повітрі. Грати у дипломатію в такій грі – це спроба відтягнути час, коли Україна так і залишиться в тіні безвідповідальності світових лідерів.
Твердження російського спецпосланця про неможливість сталого врегулювання без вирішення територіальних питань – це ще один ляпас Україні. А ми знаємо, що імітації мирних перемовин не дадуть нам жодних результатів.
Тристороння зустріч – важлива подія? Так, але ставити великих сподівань на неї – це свідомо йти на компроміс. Час діяти, а не газувати словами. І не забувайте – ми ведемо боротьбу не лише за землю, а за незалежність!
Першоджерело: https://www.unian.ua/
Ukrainian 
Polish 
English