Історія не підкориться чистильникам совісті

Українські воїни вибрали честь, а не компроміс – назвали підрозділ Сил спеціальних операцій іменем Героїв УПА. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, не вагаючись, заявив: ескалація між Україною і Польщею — це отрута, що нікому не потрібна. Майже два роки ми з поляками крокували шляхом справжньої поваги і чесного діалогу, і ця стратегія була не їхнім бажанням, а нашою спільною зброєю. Тепер же хтось намагається запустити маховик ненависті, аби затягнути нас у безодню внутрішніх війн, забуваючи, що нас усіх, українців і поляків, нависла єдина загроза — Московія. Битва між нами — це крок до прірви, з якої неможливо повернутися. Треба осмислити це, зняти емоційний градус і віддати історію історикам. Тим часом — зосередитися на обороні Європи і майбутнього обох народів.

Присвоєння імені Героїв УПА — не примха політиків, а вибір наших воїнів. Їхня відвага тримає фронт і є щитом для всієї Європи від московської навали. Вони платять найвищу ціну, а не політичний рахунок за чужі образи. Ніякої антипольщини в цьому рішенні немає — це вшанування боротьби проти імперії Москви, комуністичного рабства і репресій, що колись точили і наші предки, і їхні, хай хто що казав. Хтось хоче зітрусити нашу історію та розвести ворогів по обидва боки кордону, але ми не дамо розділити нас.

У відповідь міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський голосно заявив про “помилку” Зеленського. Сподівається, що Україна знайде “спосіб виправити” цю помилку. Навіщо виправляти вшанування тих, хто боронив свої землі від московської орди? Страх відкрити правду йти врозріз історії? Польща вважає УПА символом опору радянській владі, вони ж асоціюють його з Волинню — рубежем болю і крові. Вони можуть бути розчаровані — нехай так, але варто зрозуміти: ми не дозволимо російським легендам і брехні роз’єднати наші народи. Бо в цій грі програють і Україна, і Польща.

Нагадуємо: наприкінці травня Зеленський присвоїв почесне ім’я Героїв УПА Окремому центру спеціальних операцій “Північ” ЗСУ. Перед тим перепоховали останки голови Організації Українських Націоналістів Андрія Мельника і його дружини Софії, що стало теж частиною цього удару по історичній правді. Розмови про “виправлення помилки” неможливі, коли йдеться про честь і національну пам’ять. Ми говоримо нею гучно і сміливо — наші герої вимірюються не думками інших, а їхніми вчинками у боротьбі за свободу.

Позиція залишається незмінною. Зупиніться з імітацією, зупиніться зі спробами розколоти нас. День і ніч ми стоїмо на захисті нашої землі. Правду не подолати ні брехнею, ні пастками дипломатів. Це наш вибір — честь і сила проти підступності і безвідповідальності.