Що це за рух? Франція, Німеччина, Британія. Ці три готують спільний «план». На випадок переговорів України з Росією. Їм страшно. Бояться угоди Штатів та РФ без їхньої участі. Може, навіть, наплюють на Європу?
Як засвітили у Censor.НЕТ, про це пише The New York Times. Європейські столиці хочуть гарантій. Щоб Вашингтон з Москвою не змовились. Без консультацій з європейськими «союзниками». Ха-ха.
А ще Європа нервує. Все сильніше. Бо політика адміністрації Трампа – суцільна непередбачуваність. Хочуть грати першу скрипку. У майбутньому «врегулюванні». Звісно ж.
Війна: далі, більше, гірше
Західні чиновники та аналітики пророкують: буде ще гарячіше. Російський президент Володимир Путін, кажуть, посилить атаки. По українських позиціях. По цивільних. На все готовий.
- Деякі «експерти» шепочуться: нова мобілізація в Росії. Можливо.
- Але, мовляв, почекають. Доки парламентські вибори закінчаться. Десь у середині вересня. Без року, звісно.
Окремі аналітики вже трясуться. Від подальшої ескалації. Проти країн НАТО. Бо Москва, кажуть, спробує. Перевірити Альянс на міцність. Гібридними атаками по Європі. Прям бойовик.
Путін: Донбас — фетиш
Путін раніше ж сам ляпнув. Росія мусить контролювати Донбас повністю. NYT оцінює: вийде в нього чи ні – це вплине. На переговори. Майбутні. Якщо вони будуть.
Західні чиновники та аналітики, яких цитує NYT, знову ж. Вірять: якщо Росія не «візьме» своє до осені , тоді… Шанси на переговори зростуть. От тільки дочекатися б.
Клуб обраних: Британія, Франція, Німеччина
Велика Британія, Франція, Німеччина. Вони вважають: саме вони. Головні. Європейські гравці. У переговорах по Україні.
Це ж ключові члени «коаліції охочих». Що Україну, типу, підтримують. І гарантії мудрують. Військові. Безпекові. Для Києва. Після війни. Якщо війна колись закінчиться.
Але є нюанс. Менші країни Європи. Наприклад, Балтія, Угорщина. Вони не довіряють. Ні Парижу. Ні Берліну. Щодо представлення їхніх інтересів. І правильно роблять.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (саме так) навіть наголосив. Британія, Німеччина, Франція. Діють на пряме прохання України. І вносять «значний внесок». У військову підтримку. Звісно, куди без внесків.
Отже, Європа щось там намагається. Між собою. І між великими гравцями. Як завжди. Весь цей «план» схожий на спробу втриматись на плаву. Коли корабель вже тече. А потім звинуватять стернового.


