Чоловіки з України, призовного віку, стикаються з суровою реальністю, намагаючись втекти в Білорусь. Їх затримують невідомі у цивільному, які ставлять під загрозу їхню свободу та безпеку. Вони прагнуть знати про переміщення української військової техніки, запитують про точки влучання російських ракет і дронів. Брутальний допит жодним чином не залишає місця для сумнівів.
Це не просто випадковість – система працює. «Залізна рука» режиму Лукашенка вихоплює українців із натовпу та зриває з них плоди боротьби за свободу. У телеграм-чатах втікачі обмінюються історіями про те, як вони потрапляють до рук білоруських спецслужб. Процес простий: допит у кімнаті з гратами, а за спиною – отруйний погляд. «Перша танкова бригада!» – звучить як прокляття, в той час як чоловіки сидять, зірвані з місця, немов дерева, які вже не можуть повернутися.
Якщо ти думаєш, що від них можна ухилитися, зіштовхуєшся зі стіною. Їхні накази не підлягають обговоренню. Це просто імітація закону, де єдино можливе слово – підкорення. «Вони можуть забрати телефон, паспорт, усе. Про що ти будеш говорити?» – говорить один з тих, хто втік, попри те, що насправді він не втік. Він став термос-контейнером для інформації, необхідної режиму.
Андрій Демченко, речник Державної Прикордонної служби України, б’є на сполох: це не лише явище, це організовані злочинні групи, які турбуються про долю втікачів, прокладаючи їм пекельні маршрути. Люди потерпають, самостійно не вирішуючи долю, бо потрапляють до мережі, яку плете система.
Збільшення потоків людей, які прагнуть перебратися через Білорусь, для режиму Лукашенка – це вигідна гра. Вони не просто втікають, вони поповнюють арсенали інформації. «Зібрана інформація» – це терміни для білорусів, які спокійно отримують свій крок до контролю.
Народ із України став частиною механізму, що працює на Кремль. Витоки інформації роблять життя небезпечним, а їхні дані можуть потрапити до рук військових чекістів Росії. У 2025 році переважна більшість арештів – це Рівненська й Житомирська області. Землі, з яких мрії про втечу дозрівають, але живуть під тиском системи.
Хто ж тепер відповість за цю катастрофу? Куди веде цей шлейф зрад? Коли запитаємо правди – дістати її з системи легко – депутат, який, мабуть, ще не знає, що виведення людей із тіні ніколи не стане справжньою перемогою.
Першоджерело: https://www.slidstvo.info/


