Як засвітили у Le Monde, на дипломатичному фронті знову гаряче. І не від наших ударів. Там, де мав би бути мирний діалог, з’явилися дивні пропозиції. Дуже дивні.
Трампівські “миротворці”: Буданов ледь не вибухнув
У гольф-клубі Shell Bay, що у сонячній Флориді, розгорнулася драма. Голова Офісу президента Кирило Буданов ледь стримав гнів. Причина? Спеціальний посланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф. Цей “миротворець” приніс із собою пропозицію, від якої, мовляв, “неможливо відмовитися”.
“Вигідна” угода: назад у газове рабство?
Про що йшлося? Про повне відновлення транзиту російського газу та нафти через Україну. До Європи. Віткофф розпинався: Київ отримає дивіденди, енергоносії подешевшають. Краса! Але це не засідання про мир. Це — про повернення до старих схем. Схем, які годували агресора.
- Пропозиція: повний транзит російських газу та нафти через Україну.
- “Вигода” для України: дивіденди.
- “Вигода” для Європи: зниження цін на енергоносії.
Буданов був вражений. Його відповідь була чіткою, як постріл: «Наша модель — не Білорусь, а Польща».
“Не подавай вигляду”: дзвінок Зеленському
Зустріч перервали. Не дивно. Кирило Буданов набрав президента України Володимира Зеленського. Порада була лаконічною: «Не подавай вигляду». І це після такої зухвалості.
Засідання відновилося. На стіл лягла нова “угода”. Та сама, яку щойно оприлюднив Трамп. Про що вона? Про закупівлю 5 мільйонів тонн російського дизельного пального. Прямо так.
Далі більше. Стів Віткофф роздратовано кинув українській делегації: «Прийміть цю угоду щодо дизельного пального і припиніть удари по російських нафтопереробних заводах — ви наражаєте світ на небезпеку!»
Джерело, близьке до української делегації, не приховує: «Я ніколи не бачив українців такими засмученими й стурбованими після цієї зустрічі». Ще б пак.
Кулуарні ігри та “червоні лінії”
Тим часом, у паралельній реальності, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков 23 жовтня заявив про якісь тристоронні переговори. Україна, США, РФ. Де? В Абу-Дабі. Або в Швейцарії. Коли? У першій половині листопада. Дата, звісно, не визначена. Класика жанру.
Потім, 25 жовтня, помічник Путіна Юрій Ушаков додав: зустріч “попередня”, не чекайте дива. Зрозуміло, чого чекати від таких “переговорів”.
Але є й інша реальність. Наша. Президент Володимир Зеленський давно окреслив: ніяких компромісів щодо територій. Це — червона лінія. Обговорювати її можна лише на рівні лідерів. А не з посланниками, які пропонують годувати агресора.
Висновок: Коли одні “миротворці” пропонують знову годувати Росію, інші намагаються продати її дизель. А Україна? Україна тримає удар. І свої червоні лінії.


