Міжнародна допомога? Ні, наш особистий рахунок!
Вищий антикорупційний суд, як засвітили у Babel.ua, визначив долю колишнього державного секретаря Міністерства закордонних справ. Мова про Олександра Банькова. Його підозрюють. У чому? У розкраданні міжнародної допомоги. Тієї самої, що йшла Україні на початку широкомасштабного вторгнення Росії. Цинізм, чистої води.
Банькова закрили. На два місяці, 60 діб. Але залишили лазівку: застава в 10 мільйонів гривень. Мізер, як для таких афер.
Торги за свободу: 15 мільйонів vs 10 мільйонів
Прокурор САП, бачте, хотів більше. Вимагав тримати чиновника за ґратами. З альтернативою – застава у 15 мільйонів. Сторона захисту, звісно, скиглила. Назвали суму “великою”. Просили “мʼякший” запобіжний захід. Їх почули. Цінник упав.
Як крали “допомогу”? Схема для “своїх”
Підозру Банькову оголосили 27 липня. Класичний набір: шахрайство, відмивання, привласнення коштів. А тепер – увага: версія слідства. Початок вторгнення. Чиновник-патріот “вмовляє” донорів. Дипломатів. Переказувати гроші. Куди? На рахунок “своєї” громадської організації. Контрольованої, звісно. А далі? Стара як світ схема:
- Гроші ідуть на рахунки ФОПів. Теж підставних.
- Через конвертаційні центри – у готівку.
- Потім – на “власні потреби”.
Загалом так “легалізували” 37,3 мільйона гривень. Через підконтрольні компанії. Через ФОПи. Красиво жити не заборониш.
Не сам: хто ще у “схемі”?
Банков – не єдиний герой цієї історії. Підозри отримали ще троє. Справжній корупційний спрут:
- Екс-керівник апарату МЗС. Нині – радник Постійного представництва України при відділенні ООН у Женеві. Імʼя: Раміз Рамазанов.
- Керівник тієї самої “контрольованої” громадської організації. Назва: “Центр сприяння міжнародному співробітництву”. Фігурант: Владислав Резніков.
- Бухгалтер цієї ж організації. Без імені, як і годиться “сірій” схемі.
Десять мільйонів. За ціну крові. За допомогу, що мала йти на порятунок країни. Десять мільйонів — і ти знову на волі. Українські реалії, не інакше.


