Мільйони українських дітей – вигнанці у власних країнах, позбавлені права на безпеку, на освіту, на здоров’я. Їхнє майбутнє знищено безжальною машиною агресії, що топче людські життя. Володимир Зеленський жорстко заявив у Міжнародний день пам’яті дітей, що за час повномасштабної війни Росія знищила понад 700 наших дітей. Це не випадкові втрати – це навмисне вбивство майбутнього України. Кожна дитина, покладена на алтар жорстокості, – це мовчазний вирок російській імперії, що марить забуттям. «Росія має відповісти за цей геноцид», – каже президент без краплі жалю до ворога.
Міністерство закордонних справ додає сувору статистику: 707 вбитих, 2548 поранених, 2317 зниклих безвісти. Понад 20 тисяч примусово вивезених або депортованих дітей. Лише 2212 повернули додому – і ця цифра не остаточна, бо війна б’ється за кожен ранок і день, загрожуючи ще більшим лихом. Активна окупація краде не тільки території, а й дитячі долі.
Тим часом російські обстріли на Херсонщині забрали життя шестеро мирних і поранили 26, серед них – беззахисна дитина. Вечір 3 червня приніс чергову атаку: РСЗВ “Торнадо-С” по Чугуєву – четверо постраждалих, серед них підліток. Це не випадковість – це системна і безпрецедентна агресія проти живих символів України.
Ми – проти системи вбивць. Ми – за правду, а не за ілюзію. Ми діємо, не чекаючи вибачень чи дозволів. Ця війна – рік нескорення, рік боротьби за право на життя. Росія не спить, щоб знищувати, ми не відступимо, щоб захищати. Кожна дитина загибла – це виклик всьому світу. І Росія відповість за кожен розстріляний погляд, за кожне зламане дитяче серце. Це наша незламна правда.


