Ремонт дороги. Боротьба за правду

Перемогу на тендері з ремонту дороги Львів – Краковець здобула компанія з Азербайджану. Вони подали найвигіднішу пропозицію, а ми тут, у Львівській області, спостерігаємо за цим дійством. Служба відновлення та розвитку інфраструктури провела тендер на платформі Prozorro 6 січня, після численних затримок, наче це якась гра з часом. Останній термін подачі пропозицій – 5 січня о 17:00. Деякі учасники подали документи в хвилини та секунди до закриття, інші ж чекали до кінця грудня.

Всього в конкурсі брали участь чотири компанії. Представник з Азербайджану, «AzVirt ММС», запропонував 431,99 млн грн, що виглядає куди краще за інших. На хвилиночку, очікувана вартість становила 511 млн грн. Це неначе виклик: чи готові ми прийняти фірму з-за кордону за наші дороги?

Так, в списку учасників були ще ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» з Туреччини, «Будівельно-монтажна фірма «Еталон-Буд» з Вінниці та «Автомагістраль-Південь» з Одеси. Не можна заперечувати їхні пропозиції – але чому ми, як країна, залишаємо найсміливіших підрядників позаду?

«AzVirt ММС» – це не просто абреху, вона вже є в Україні понад сім років. Чи могли б ми довірити їй наші дороги? Вона пропонує не лише асфальтування, але й освітлення, озеленення, впровадження нових технологій для безпеки руху. Чи є щось більш важливе у нашій боротьбі з безвідповідальністю?

У 2025 році вже оголошено тендери на капітальний ремонт М-10 Львів – Краковець та М-09, за які боротьба буде ще запеклішою. Бюджет на проект складає 27,7 млн євро з фінансуванням від Європейського Союзу та державними грошима. І ми випускаємо цю міць, дозволяючи іноземцям рвати наші дороги?

Так, нещодавно знову з’явився тендер на будівництво майданчиків для стоянки вантажного транспорту на трасі М-09. Вартість перевищує 495 млн грн. Проте терміни подачі пропозицій знову зміщені. Чи так просто знайти своїх серед власних?

Відповідь на ці запитання не просто ставить нас у позицію, це обвинувачує саму систему. Вхід через тінь – це не наш шлях. Ми маємо право на прозорість, ми маємо право бачити, хто насправді дбає про наші дороги. Чи готові ми до цієї боротьби за правду?