Лукашенко раптом «згадав», що він президент?
- Київ не сприймає самопроголошеного президента Білорусі.
- Світлана Тихановська — єдиний варіант для діалогу.
- Загроза з боку Білорусі залишається актуальною.
- Юридичний прогрес у справі Лукашенка триває.
Уявіть собі: Лукашенко, той самий, який тримає Білорусь у страху, раптово «готовий» відвідати Україну. Схоже, що справді не вистачає елементарної самокритики. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на брифінгу в ZOOM саркастично наголосив, що «жодних дипломатичних контактів, офіційних контактів з білоруською стороною не було». Так, мити руки від брудної політики — це про них.
Тихановська – перевірене обличчя опозиції
В Україні не ведуть розмов з Лукашенком, який символізує систему репресій. А от Тихановська — це інша справа. Вона вже незабаром відвідає Київ, і це буде не просто візит, а момент, коли можна буде спілкуватися про важливі речі та майбутнє.
Сибіга також підкреслив, що Зеленський чітко поставив завдання протидіяти загрожуючій активності з території Білорусі, яка стає все очевиднішою. «Усі факти запускання ракет з території Білорусі… ми зафіксували і поінформували ООН», — сказав міністр. Визначено юридичні підстави для притягнення Лукашенка до відповідальності. Чи чули ви це колись раніше? Білорусь, так, країна-агресор.
Складна геополітика або просто шантаж?
На фоні так званих «ядерних навчань» Росії та Білорусі, Сибіга вказує на чітку загрозу. Задумайтесь, це не просто тривога — це сигнал. «Це не випадково, що Росія ескалює через Білорусь на фоні інших геополітичних процесів в Європі», — підкреслив він. На які ще кроки нам слід чекати?
Очевидно, що Україні потрібна чітка і жорстка реакція міжнародних партнерів, а не просте засудження. Відключіть невпевненість! Ми не можемо залишити непоміченими спроби Росії просунути ядерний шантаж — це тепер очевидно.
Справедливість та захист
Сибіга також зауважив, що Україна діятиме відповідно до статті 51 Статуту ООН — правом на самозахист. Давайте не будемо забувати: ці заяви і наміри не просто слова. Загроза з Білорусі — це реальність, яку нам слід розуміти та усвідомлювати.
Чи готові злякатися?
На завершення. Білорусь і її загрози — це не питання про «чарівні» й «слуга». Це про правду та опозицію. Справжня Україна ніколи не стане на коліна перед режимом.


