Кінець ери ілюзій

Путін опинився в пастці. Політичний та психологічний крах – він уже не цар, а всього лише пшик. Його рейтинг пірнув до 65%, але насправді ця цифра удвічі нижча. Люди, чимало з них розчаровані, не переймаються долею країни, а мучаться через те, що не можуть зв’язатися зі своїми рідними у Франції. Яка ж іронія! Огризко зазначає, що система вже крутить сценарій, вигадуючи нових «поганих бояр», щоб їх покарати та відвести обвинувачення від справжнього винуватця – Путіна.

Ситуація для нього критична, тож гра ведеться за правилами «доброго царя та поганих бояр». А що ж насправді ховається за цим спектаклем? Чому на російських просторах хаос? Ніхто не намагається знайти відповіді на ці питання. Путін мав би реагувати рішуче, але кожний хід лише погіршує його становище. На фронті – провал, Луганщина, Куп’янськ – знову намагаються захопити території, які стають все більш недоступними. Економіка тріщить по швах. Росіяни вже відчувають на собі сплюндровану економічну ситуацію, та експерти лише дискутують, коли ж вона остаточно остаточно впаде.

А дрони України вже загрожують російському тилу. Путін знає, що має звинувачувати всіх навколо, але страх його не відпускає. Кадрові гойдалки неминучі. Чи підуть його «бояри» на заклання, чи спробують якимось чином усунути його? Це найбільша інтрига. Вони можуть спробувати нейтралізувати царя і перекласти вину на нього як на «підвладного тиску». І тоді обіцяють, що готові до діалогу, щоб повернути мир, але в якомусь альтернативному реалізмі, де все, що сталося, — це просто ворожі обставини.

Путін, куди не кинь, всюди клин. Політична та психологічна криза разом підштовхують до справжнього бунту. Пам’ять про минуле та історична ідентичність ставлять його в безвихідь – саме зараз настав час, коли ми можемо бачити справжнє обличчя режиму. Вибір очевидний: ми за правду, він за обман. Всі рятують себе, але на нашому боці – незалежність, чітка позиція та істина, навіть якщо вона гірка.

Першоджерело: https://www.unian.ua/