Михайло Федоров, новообраний голова Міноборони, отримав завдання зробити це відомство сучасним, агресивним і готовим до викликів. Але тут виринає постать Дениса Шмигаля – міністра, який намагався уникнути долі “переведення” до Міненерго. Що ж, план Зеленського був чітким і безпощадним. Як тільки встало питання про Федорова, президент одразу знайшов застосування Шмигалю – він має взяти під контроль енергетичне міністерство, обтяжене проблемами і скандалами “Міндічгейту”.
Шмигаль, який лише почав занурюватися у нову роботу, отримав пропозицію строкатого та брудного міністерства, мов блискавка з ясного неба. Чи був він готовий до такого жорсткого повороту долі? Очевидно, що ні – тут не лише про кар’єру, але й про гідність, адже після прем’єрства знову ставати “людиною” системи? Сумнівно.
Ситуація загострилася, коли Шмигалю запропонували, окрім Міненерго, посаду першого віцепрем’єра, адже ця посада автоматично вивільнялася з переходом Федорова до Міноборони. І, незважаючи на свій опір, він погодився. В результаті, він став другою людиною в уряді, але за яку ціну?
Президент України Володимир Зеленський, у вечірньому зверненні, змінив правила гри. Федоров – новий міністр оборони, покликаний перевернути уявлення про сучасне військове відомство. Тепер ми маємо шанс на зміни, але чи буде мир у системі, що хитається? Всім нам потрібно стати на добру боротьбу за правду, проти системи, яка далі тримає нас в обіймах безвідповідальності. Чи зможе Україна стати на шлях дії? Час покаже.
Ukrainian 
Polish 
English