Дослідження показує: 59% українців вірять президентові Володимиру Зеленському. 35% – йому не вірять. Статистика КМІС у грудні свідчить про стабільний рівень довіри, проте радіти немає з чого. Цей показник залишився незмінним попри серйозні резонанси корупційних справ у енергетичному секторі.
Довіра до Зеленського – річ мінлива, схожа на погоду в нас. Вона залежить від тем, які заполоняють публічний простір. Внутрішні катастрофи? Управління державою на межі? Корупція? А може, зовнішні виклики – співпраця з партнерами та мирні переговори? Де відповідь на це запитання?
Опитування наприкінці листопада показало: 49% респондентів підтримують президента. На початку грудня – вже 63%. А от у другій половині місяця довіра скотилася до 55%. Шок. Вісім відсотків за кілька тижнів! Відкриття про корупцію надали впевненості опонентам. Але потім, на фоні міжнародних подій, підтримка знову зросла. Знову прийняття? Але вже наприкінці грудня спостерігається зниження: довіра слабшає, хоча до кінця 2025 року вона все ще на вищому рівні, ніж у 2024-му. Підтримка Зеленського досягла свого піку на початку травня 2025. Але крутих поворотів у нашій політиці не уникнути.
Кадрові рішення – ось де криється нестабільність. Непередбачуваність залишається, як і наше ставлення до президента. Структура довіри говорить сама за себе. Серед тих, хто підтримує Зеленського, 26% – абсолютна віра, 33% – скоріше довіра. З тих, хто вважає президента не на своєму місці, 23% виявляють повну недовіру, а 12% – скорішу.
Ці групи кардинально відрізняються в оцінках. Тим, хто повністю довіряє президентові, хочеться бачити його на посаді і після війни. Але частково вірні – навпаки. Вони вимагають нових лідерів, нової генерації. Час зламати стару систему!
Заразішній стан довіри – це груба реальність без масок. Громадяни не чекають на прикраси. Нещодавно відзначений рівень довіри у 61% може бути лише ілюзією. За правдою слід йти далі! Нам потрібно сильніше. Нам потрібне підґрунтя для дій! Будьмо чесні зі собою – орієнтовність на справжню політику, а не на симуляцію.


