МІНІСТР ОБОРОНИ МИХАЙЛО ФЕДОРОВ вибухнув заявою: грошей на українську балістичну ракету — повна скриня. Як засвітили у ТСН, у відомстві навіть не паряться щодо бюджету на 2027 рік. Купуватимуть балістику. Бо є за що. А ви думали, що ні?
Федоров: “Ні копійки не бракує!”
Очманіти, але міністр прямо так і сказав: “Немає жодної проблеми фінансової з розробкою української балістики”. Зрозуміло? ЖОДНОЇ. Проблеми, типу, десь там, але не у фінансах на наші ракети. Кажуть, навіть на 2027 рік вже все заклали. Не поперхнулися.
Чому це, бляха, важливо?
Тут і дурню ясно. Своя ракета – це тобі не західні подачки чекати. Це коли сам вирішуєш, куди і чим ї*ашити по ворожих цілях. Менше залежиш. Більше можеш. Вперше цю тему розкрутив аналітик Валентин Бадрак у статті для LIGA.net. Каже, треба мінімум 300–500 штук, щоб щось реально змінити. Щоб Росія офігіла, мабуть.
Федоров, звісно, пафосно додав: “Українська балістика змінить все у цій війні. Вона змінить взагалі статус України в світі. Ми вже його багато разів змінили. Це взагалі інша ліга”. Інша ліга. Так-так. Ми вже чули.
“Балістика битиме по Росії. Гарантую”
На деталі Федоров, звісно, скнара. Не розкриває, щоб “не надавати додаткової інформації Росії”. Ну правильно, вони ж не читають. Але одне він підтвердив, цитуючи президента: українська балістика буде і вона буде бити по Росії. Без варіантів.
- До речі, бригадний генерал Павло Паліса у травні вже натякав: власні ракети — це, звісно, добре, але на фронті чудес не буде. Додаткові можливості — так. Кардинальні зміни — ні.
- А у 2025 році тодішній президент Володимир Зеленський вже підтверджував: працюємо над серійним виробництвом української балістичної ракети “Сапсан”. Ну що ж, чекаємо. Довго чекаємо.
Отже, гроші є. Обіцянки – на місці. Чекаємо, коли бахне. Бажано — по Москві. Або хоча б по Бєлгороду. Чекаємо.
Ukrainian 
Polish 
English