Сили світу зібралися. “Коаліція охочих” спільно з США та Україною готує план. Та це лише початок. Потужна заява, але чи погодиться Росія? Питання без відповіді. Сполучені Штати готові контролювати потенційну лінію припинення вогню, обіцяючи техніку: датчики, дрони, супутники. Але це лише технології. Чи зможуть вони зупинити війну? Злочинна агресія Москви вимагає реальних дій, а не імітації.
Гарантії для України вже на порядку денному. США пропонують щось нове – гарантії, схожі на статтю про взаємну оборону НАТО. Але тут таїться проблема: скільки лідерів готові порвати з теорією та зобов’язатися захищати Україну збройними силами? Гей, реальність – це не гра! Багато з них стикнуться з парламентськими завадими. Не кожен готовий підтримати це серйозне зобов’язання.
Паралельно посли 27 країн ЄС дізнаються про стан мирного плану. Багато з них шоковані прогресом, досягнутим під час різдвяних канікул. ЄС хоче спрямувати свої зусилля на членство України, фінансову підтримку та навчання військових. Але це в такому сяйві, що, можливо, не передбачає реальної сили.
А тепер Франція. Президент Макрон готовий надіслати “тисячі французьких солдатів” для підтримки миру в Україні. Туреччина стає частиною виходу з кабали – морські гарантії. США матимуть провідну роль у моніторингу після підписання угоди. А що стосується контактів з Путіним – Макрон обіцяє надати можливість, а потім відновити співпрацю.
Припинення війни – це тільки перший крок. Маємо бути готові до наслідків. Українська армія повинна досягти 800 тисяч військових. Матеріальне забезпечення – пріоритет, аби стримувати ймовірну агресію. Нам потрібна правда. Ніяких компромісів. Сила жива, і ми готові до боротьби.


