Кому потрібні колаборанти?
Понад пів тисячі українців, які підписалися на зрадницький шлях, закінчили за ґратами. 579 осіб, засуджених за колабораціонізм, – і це тільки початок. Вони чекають шансу покинути рідну землю в обмін на українських полонених.
Де їх шукати?
- Харківщина, Запоріжжя, Херсонщина — головні райони зрадників.
- Серед засуджених — 72% чоловіків і 28% жінок.
- 70% колаборантів без роботи, 82% — без вищої освіти.
Чому вони стають колаборантами?
Небажані реалії життя: безробіття, фінансова криза, відсутність освіти. Тепер зрадники відчувають себе вільними — зраджуючи, вони виконують свої “щоденні потреби”. Вони не вважають колабораціонізм злочином, а навпаки, заробляють на життя. Хто зазнає злості? Ми, прості громадяни.
А що з їхньою психікою?
Психологічна картина не менш страшна. Згідно з дослідженням, колаборанти живуть у світі “чорне-біле”. Вони божеволіють на авторитаризмі, вшановують силу, і їхнє ставлення до слабкості — презирство. “Маленькі люди”, якими вони себе вважають, чекають, що хтось вирішить їхні проблеми. Чи є в цьому місце для незалежності?
Що далі?
Заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов підкреслює: у рамках проекту “Хочу к своїм” 70 колаборантів уже поїхали до Росії. Ще понад 400 сподіваються на аналогічну участь.
Отже, всередині системи 2997 кримінальних проваджень щодо злочинів проти національної безпеки та боротьби з колабораціонізмом. Чи це звичайне число? Чи можемо ми дозволити собі забути про тих, хто зраджує?
Продовження на горизонті
Ми знаємо, хто зраджує. А ви? Час розрубати ці пута — і показати справжнє обличчя колабораціонізму. Вже неможливо закривати очі на це неподобство. Наша країна чекає на відрахування тих, хто вирішив «завести роман» із окупантами.
Категорія:
Право, суди та корупція
Ukrainian 
Polish 
English