Український бізнес: щось із чимось. Кадри потрібні, але чужих не беремо. Така ось арифметика. Як засвітили у Європейській Бізнес Асоціації (EBA), більшість компаній навіть не дивиться на іноземних працівників. А навіщо? Ми ж мазохісти.
Іноземці? Фу!
Опитування EBA чітко показало: 45% компаній взагалі не розглядають найм іноземців. Забудьте. Ще 41% теоретично допускають. Тобто, у мріях, після келиха віскі. А практичний досвід? У 2% респондентів. Це навіть не крапля в морі, це – слина на асфальті. Лише 12% активно щось там мутять у цьому напрямі.
Бюрократія, біль та гроші
Опитування серед членських компаній EBA стосувалося досвіду та бар’єрів залучення іноземних працівників. Бізнес ниє. Мовляв, складнощі. Які ж? Список “страждань” вражає своєю банальністю:
- Мовний бар’єр. Хто б міг подумати!
- Складність адаптації. Це ж не робот, треба спілкуватися.
- Бюрократичні процедури. Вічна пісня.
- Висока вартість легалізації. Гроші? Які гроші?
- Тривалі строки оформлення. Час – це ж не гроші, правда?
Ті нещасні 2%, що мають досвід, підтверджують: 87% чинних процедур працевлаштування іноземців – це пекло. Особливо 33% – надмірно складні. А 13%? Вони, мабуть, у паралельному всесвіті живуть, бо для них усе “просто й зрозуміло”. Невже?
Процес оформлення? Зазвичай, від 1 до 6 місяців. 36% компаній зазначають термін 1–3 місяці, 42% – 3–6 місяців. Компанії-марафонці, 19%, чекають понад півроку. Лише 3% щасливчиків вкладаються до одного місяця. Це ж так швидко, так ефективно.
Найбільш суттєвими додатковими витратами бізнес називає житло, оформлення документів та послуги посередників. Бізнес, звісно, не готовий розщедрюватися. Не дивно, що 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим. Лише 3% вірять у дива. Сміх, та й годі.
Звідки ж беруть цих “невигідних”? Більшість компаній асоціації залучають іноземних працівників переважно з країн ЄС. У поодиноких випадках – з країн Азії. Що вони роблять? Найчастіше це технічний та обслуговуючий персонал або ж – увага – топменеджмент/C-level. Майже половина опитаних, а саме 48% компаній залучає їх на довгостроковий період: на 1-3 роки. За цей час можна було б навчити десяток своїх, але хто ж шукає легких шляхів?
Серед змін, які могли б полегшити процес, бізнес називає насамперед цифровізацію процедур, спрощення дозволів і міграційних вимог, зниження вартості та скорочення строків оформлення. Геніально! Це ж ніколи не спадало на думку нашим чиновникам.
ВПО, Терехов і кадровий колапс
EBA підкинула ще одну ідею: може, посилення державної підтримки працевлаштування ВПО знизить потребу в іноземцях? 41% компаній вважають, що так. Ще 37% думають, що це частково вплинуло б на ситуацію. Що ж, чекаємо.
Опитування проводилося з 18 травня до 5 червня 2026 року серед керівників та HR фахівців членських компаній EBA. Участь взяли 100 респондентів. Серед них: 44% – великі підприємства, 36% – середні, 20% – малі.
А тим часом, Міський голова Харкова Ігор Терехов разом із колегами по Асоціації прифронтових міст та громад вже звертався до уряду та Верховної Ради. Просили одного: не допустити масового, неконтрольованого залучення трудових мігрантів. Бо це ж страшніше, ніж порожні підприємства.
Нагадаємо: у 2025 році було видано 9582 дозволи на застосування праці іноземців і осіб без громадянства. 3310 було скасовано. Таким чином, в країні залишилось 6272 трудових мігранти. Копійки. Загальнонаціональний “брак робочої сили” у квітні оновив історичний максимум з початку щомісячних опитувань Інституту економічних досліджень (ІЕД): ця проблема турбувала 68% бізнесів. Але іноземці? Ні, дякую.
Виходить, бізнес готовий захлинутися у власному соку, аби тільки не бачити чужинців. Це ж так по-українськи.
Ukrainian 
Polish 
English