Необхідна правда про Іран

Американські удари по Ірану не призведуть до зміни режиму, і це очевидно. Військові втрати Ірану вражають, вищі командири лягають під удари так швидко, як ніколи раніше у сучасних конфліктах. Але що це змінює? Ісламська Республіка залишається жорстокою системою, яка не лише тероризує власний народ, а й destabilізує всю регіональну обстановку. Це не досягнення, це лише ілюзія сили.

Війна не є панацеєю для змін. Вашингтон та його союзники опинилися в пастці: як правильно використати ці мілітаристські перемоги, не впадаючи у хибні уявлення, що тиск на режим автоматично забезпечить його падіння. Політична культура не підлягає перепрофілюванню з-за океану. Ми не змінимо природу справи, сидячи за столом переговорів у Вашингтоні. Краще розуміймо Іран, щоб розхитати його внутрішню структуру без знищення.

Тим часом Революційна гвардія бажає виживати, адже збереження режиму – це їхня економічна мета. Навіть після військових фіаск, механізми контролю залишаються сильними. І про що ми говоримо? Про велику реакцію на насильство, що погіршить ситуацію для всіх.

Країни Перської затоки, як ОАЕ, не бажають грати в гроші на боці пораненої звірюки. Війна викличе серйозні неприємності – ракетні удари, атаки дронів, загрози для морського та авіаційного сполучення. Вони знають, коли ввімкнеться світло, заголовки замовкнуть. Але наслідки залишаться.

Сполучені Штати, захищаючи свої інтереси, повинні бути готовими до загострення конфлікту. Не можна переплутати цілі і піти на безстрокову кампанію зміни режиму – це може стати початком справжньої війни. Вони хочуть реорганізувати Близький Схід силою, забуваючи про те, як тут усе насправді працює.

Альтернатива нинішньому режиму? Її немає. Іранська опозиція роздроблена, постать Рези Пахлаві у вигнанні, хоч і відома, не має політичної сили. Популярність не є гарантією влади. Немає нікого, хто б міг успішно здійснити перехід, поки сили режиму залишаються на місці.

Тому найкраще – стратегічне терпіння. Продовжувати послаблювати режим, одночасно уникаючи глобальної ескалації. Будь-яке надмірно сліпе насильство може призвести до зростання ненависті швидше, ніж можна собі уявити. А Іран ще може змінитися, але набагато легше ослабити цей режим, ніж створити щось нове на його місці.

Першоджерело: https://www.unian.ua/