Україна опинилася в пастці. Власних сил для виробництва ракет для західних систем протиповітряної оборони – жодних. Відсутність ліцензій прикувала нас до іншої реальності. Чи просто ми знову стали жертвами системи, що не надає нам навіть найелементарнішого? NASAMS, IRIS-T, Hawk, Patriot – ці системи охороняють наше небо, але без ракет – це всього лише приємний пристрій без умілих рук.
Зеленський зі своєю командою не раз апелювали до партнерів, але отримали лише порожні обіцянки. Ліцензії на їх виробництво? Ні, вони, на жаль, не готові їх надавати. Це не просто непорозуміння – це свідчить про лицемірство міжнародної політики.
Дефіцит ракет для протиповітряної оборони – це відверта загроза. Президент вже заявляв, що без підтримки з Європи ми можемо опинитися у заручниках безсилля. Гроші на озброєння чи саме озброєння – така проста істина, але чому ж вона так важка для розуміння чужими?
Разом з тим, відбувається напередодні наближення нових невизначеностей. Партнерство з Європейським Союзом, яке так активно тривожить наші надії, загрожує зникнути. Виробництво бойових дронів ризикує скоротитися в кілька разів. І знову: зменшення далекобійних можливостей – це не лише цифри, це загроза нашій незалежності, нашому майбутньому.
Але на тлі всіх цих драматичних подій є позитивні нотки. Після засідання “Рамштайн” Україна і Німеччина досягли угоди на 1,2 мільярда євро, і це не просто цифри. Це шанс, це крок уперед. Берлін готовий купувати українські безпілотники і профінансувати виробництво 200 самохідних артустановок “Богдана”.
Німеччина, нехай і маленькими кроками, передала українським Збройним силам системи Patriot та дев’ятий комплекс ППО Iris-T. Але чи достатньо цього, щоб впоратися з усіма викликами?
У боротьбі за незалежність ми маємо залишитися сильними. Справжня правда в тому, що без дій ми приречені. Україна не може дозволити собі бути вторинною в цій грі. Часи імітацій закінчилися. Час дій настав.
Ukrainian 
English 
Polish