П’ять двоповерхових будинків знищено до основи. Приватні житлові будинки перетворилися на руїни. Адміністративна будівля очолює хроніку трагедії, а заклад культури, що мав бути бастіоном для натхнення, виявився на межі знищення. Це не просто наслідки — це гірка реалія нашої боротьби.
Ми проти знищення, яке обходиться без сумління. Правда не має права на відступ, конфлікт триває. Кожна зруйнована стіна — це виклик системі, кожна віднова — символ незламності. Ми не просимо, ми вимагаємо!
Сили, що намагаються зламати наш дух, розуміють лише одну мову: мова дій. Адже безвідповідальність не має права на життя, а наша незалежність — це те, за що боремося. На справедливість не можна закривати очі, і кожен обстріл підтверджує: правда завжди на нашому боці.
Кривий Ріг не стане на коліна!


