Ліндсі Грем, сенатор-республіканець, чітко визначив своє поле бою: мирна угода між Росією та Україною має стати вирішальним кроком, щоб уникнути третього вторгнення. Декларації про мир – це не тільки слова. Це повинно стати реальністю. Грем наголошує: «Ми досягли значного прогресу між Україною, Європою та США». Ні, це не просто політичні маневри. Це рішучість, що потребує дій.
Путін мріє про Донбас і не зупиниться, поки ми не посилимо тиск. Володимир Путін завжди вважав себе на вищій позиції. «Не будемо виселяти всіх росіян з України», – говорить Грем. Однак, порядок вимагає спільної відповідальності: «Ми повинні надати Україні гарантії безпеки».
Трамп, намагаючись припинити війну, поневіряється в лабіринтах прогресу, але безвідповідальність не має місця в цій грі. У той час, коли російський диктатор з гордістю звітує про свої «військові успіхи» на Донбасі, його ставка на компроміс виглядає смішною. Ушаков, помічник президента РФ, говорить, що серйозні розмови про тристоронню зустріч ще не розпочались. Тобто, чого ми чекаємо? Яка наша відповідь на це зневажливе ставлення до миру?
Мирні переговори – це не просто змагання жестів. Це відображення нашого прагнення бути незалежними, сміливими та безкомпромісними. Поки ми продовжимо вести переговори у тіні, Путін створюватиме свої реалії силою. Час прийшов діяти. Ми перевернемо цю гру. Не допускаймо, щоб чергові компроміси перекреслили наші прагнення до справедливої правди. Справжні зміни починаються від нас. Зупинимо Путіна разом.


