Торецьк — місто, де жахи набрали форм. Вітчим, який мав стати захисником, перетворився на хижака. Двох маленьких дівчаток атакував безжально. Кожна з сестер пережила катастрофу, встигнувши стати жертвою не один раз, а по щонайменше десять. Це не привід для жалю, це крик нашого суспільства.
На Волині, нарешті, відбулось справедливе покарання. Батька, який роками ґвалтував своїх доньок, засудили до’язвичного позбавлення волі. Нехай його карма стукає у двері — він більше не зможе знищувати життя тих, хто залежав від нього. Вирок став не лише покаранням, а й символом боротьби з безвідповідальністю, символом перемоги правди, навіть якщо вона прийшла з запізненням.
Ми стоїмо на захисті справедливості. Система не заслуговує на прощення, якщо дозволяє таким жахіттям повторюватись. Хтось має виступити проти безправства, проти імітації справедливості. Справжня правда вимагає дій, а не мовчання.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/


