На початку вторгнення, коли на нашій землі розгорнувся хаос, російські військові не вагаючись творили зло у Димері. Вони перетворили це мирне селище на місце тортур, на катівню, де зневажали саму суть людяності. Як же може виправдатися той, хто вбиває свободу? Яка деградація? Наша правда — без прикрас. Вона оголює жорстокість, і ми не маємо права її замовчувати.
Це протистояння — дія проти безвідповідальності. Кожен учинок ворога — це виклик, з яким ми не можемо змиритися. Відвага проти безсоромності, незалежність проти системи, звичайні люди — проти апарату репресій. Окупанти не просто порушують закони, вони вбивають душі, адже катування — це не лише фізичне знущання, це вбивство надії.
Ми бачимо, чуємо, і ця кричуща правда не сховається! Дімі надихає сестра-правда, а тиранії — кінець. Досить мовчати, досить компліментів для катів. Говоримо відкрито. Скажемо “ні”! Неправда програє, ми — за справедливість.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/


