Минулого року ми не сиділи склавши руки. Десять обмінів – це не просто цифра. Це відвага. Це рішучість. 2080 військових і 230 цивільних, які повернулися з російського полону – це реальний результат. А не ілюзії та порожні обіцянки.
Заступник голови Координаційного штабу Андрій Юсов підтверджує: обміни йшли не без проблем. Згідно з першими стамбульськими домовленостями це відбулося в три етапи. А десять етапів за другими стамбульськими угодами – це наша відповідь на виклик.
Вікторія Петрук, представниця секретаріату Коордштабу, підкреслює важливість співпраці з правозахисними організаціями. Ми не самотні у цій боротьбі. Психологічна та юридична підтримка — це невід’ємна частина нашої стратегії. Система безпеки та обміну інформації вдосконалюється, ми рухаємося вперед.
Дмитро Усов, секретар Координаційного штабу, не приховує: ми діємо на основі домовленостей, досягнутих важкою працею. Це не дипломатія. Це реалізація принципу свободи і справедливості.
В 2025 році ми продовжили проект “Люди майбутнього”. 6634 дитини – це не просто статистика. Це майбутнє, яке ми повинні захистити. Але де ж обіцяні 1200 полонених? Чому речі відбуваються так повільно? Президент Володимир Зеленський вже сказав, що Росія не виконує своїх зобов’язань. Гальмування обмінів – це не просто затримка. Це спроба витягнути нас у глухий кут мирного процесу, на новий рівень імітації замість реальної політики.
Досить терпіти! Час діяти.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/
Ukrainian 
English 
Polish