Європейська комісія обдумує, як терміново вписати Україну в обійми ЄС, не даруючи повних прав з першого дня. Україна отримала би „якісь” права, в реаліях мирних угод з Росією. Поетапно, через роки, колишні права стануть реальними. Цю ідею, названу “зворотним членством”, обговорюють на ранніх етапах, але вже ясно: війна стала каталізатором потреби в обіцянці стабільності для тих, хто боровся.
Дата вступу в ЄС до 2027 року з’явилася на горизонті, але це лише мрії натхненні столицями: нереалістичне число, яке ставить в глухий кут цілі уряди Європи. Процес – довгий, тернистий. Так, Польща пройшла цей шлях за десять років, без війни. А Україна, в умовах тиску та нестабільності, не може собі дозволити чекати.
Чиновники в Брюсселі натякають: терміни надто стислі. Тож мирна угода може вимагати від України жертв, якими стають території. Дивіться – членство в ЄС, навіть хоч і часткове, змогло б робити ці втрати більш прийнятними для суспільства. Але чи так це просто?
Запитання: чи спроможні уряди 27 країн дати зелене світло відважній нації? Чиновники визнають, що цю модель буде важко продати; порушуються питання справедливості для країн, які пройшли шлях до членства в традиційній манері. Чи буде це сумісно з демократією, адже нові правила можуть порушити усталений баланс?
Для цієї пропозиції потрібна відвага і спільна відповідальність. Чому? Лише разом, з Україною в полоні безвідповідальності та ілюзій, Європа може будувати нову реальність, де правда переможе імітацію, а дія стане відповіддю на бездіяльність. Прискорене інтегрування України в ЄС – це могутній сигнал для всього світу.
Першоджерело: https://www.unian.ua/
Ukrainian 
English 
Polish