Президент США Дональд Трамп виступив із ріжучими заявами про Латинську Америку, акцентуючи на Колумбії, Мексиці та Кубі. Вашингтон на межі жорстких дій у боротьбі з наркотрафіком та нестабільністю.
На борту Air Force One Трамп заявив про “хворого чоловіка”, що править Колумбією, звинувачуючи його у виробництві та постачанні кокаїну до США. “Це не триватиме довго”, – заявив президент, продовжуючи рити безжальну яму під режимом Петро.
Густаво Петро, якого американські мільярдери нещадно вказують на своєму списку OFAC, оголосив про розгортання військ на кордоні з Венесуелою. Цей крок – відповідь на провокації з боку США, де під прицілом опинився президент Венесуели Ніколас Мадуро. Трамп, випустивши свою заздрість, каже: “Мені це подобається”. Жодних заперечень – лише готовність до дій.
Не забуваємо про Мексику! Трамп без вагань наказує цій країні “взятися за розум” у боротьбі з наркотиками, що перетворюються на безлад через її територію. Він пропонував військову допомогу мексиканському уряду, але, на думку президенки Шейнбаум, це – крок у безодню.
А тепер про Кубу. Трамп впевнений, що режим впаде сам, без втручання США. Виглядає, наче це замаскована окупація, але це лише димова завіса.
США та Колумбія – стратегічна пара, куди Вашингтон напихав військову та фінансову допомогу для боротьби з наркокартелями. Але кривава гра постійно відзначена напруженням. Колумбійці протестують проти американського впливу на внутрішню політику, а США тиснуть на розвиток реформ і стабільність.
Розкачуючи свої амбіції, Богота стрибає в бік незалежності, бажаючи займатися соціальними реформами та миром. Вашингтон натомість – і далі хоче зберегти командний пункт пульсації в регіоні.
Густаво Петро тепер в санкційному списку, разом із дружиною і сином. Звинувачення в наркоторгівлі – явні спроби знищити його легітимність. Колумбійська влада вже встигла відреагувати, назвавши це образливим залишком агресії Вашингтона.
Ситуація погіршилася після акцій протесту в Нью-Йорку, коли Петро закликав військових знехтувати наказами Трампа. На Генасамблеї ООН він взагалі поклав свого колегу в свідомість критики американської політики.
Така гра триває, а ми лише спостерігаємо. Справжня правда зароджується в боротьбі, а не у байдужості. Українці повинні бачити: конфлікт – це вибір. Прийшов час для рішучих дій і перегляду нашої позиції!


