В Україні нас готують до чергового удару по кишенях. Міжнародний валютний фонд вимагає підвищити ціни на газ, тепло та електрику після війни. Це не просто рекомендація — це умова для отримання фінансової допомоги. Заступник голови Комітету ВРУ з питань енергетики Андрій Жупанин у своєму відеозверненні вже натякає: ціни зригнуть, бо нинішній рівень — лише візуальна імітація справедливості, а реальні витрати залишаються поза нашою увагою.
Влада зобов’язана до середини 2026 року створити план для переходу від цих фіктивних цін. «Нас дотиснуть», — каже він. Як-то кажуть, що погано для нас, добре для них. Відмова від спеціальних тарифів на комунальні послуги видається неминучою. А з початком ринкових цін ми втратимо не лише звичну вигоду, але й елементарний доступ до ресурсів.
Але погляньмо на реальність. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко чітко підкреслює: системі не вистачає грошей, борги зростають, як снігова куля. Обладнання, що постраждало під час війни, невдовзі буде не в змозі витримати навантаження. Матимемо справу не лише з підвищенням тарифів, а й з аварійними ситуаціями, коли енергетична система зламана, а грошей на її відновлення — немає.
Шокуюче, але факт: на початок листопада 2025 року в Україні налічувалося понад 794 тисячі боргів за комуналку, а найбільші заборгованості відзначені у Харківській та Дніпропетровській областях. Російська агресія лишає нас без ресурсів, а внутрішня політика — без правди.
Тарифи на комунальні послуги перетворюються на зброю проти нас. Теперішня ситуація — це не просто економічна гра, це війна за наше право на гідне життя. Вибір у кожного з нас: відмовитися від ілюзій та стати на захист своїх інтересів. Система вимагає жертви, а ми здатні на дію. Пришвидшуємо рух до правди, проголосимо відмову від безвідповідальності!


