В українському парламенті законодавчий процес нагадує битву зі спеціальною конфігурацією, що виводить з ладу навіть найсприятливіші ситуації. Чому? Бо Конституція ставить зловісний поріг для ухвалення рішень, якого немає більше ніде в світі. 50% плюс один голос – це не просто технічна деталь, це непереборна стіна, за якою залишається справжня дія. І це не 50% від присутніх, як у звичайних парламентах, а 50% від мовчазного і недоступного складу – 450 депутатів.
Це означає, що реальний парламент із 385 депутатів повинен збирати цілу армію з 226 голосів. А при такій чисельності це колосальні 60% підтримки. Справжня просто-супер більшість, яка заважає країні рухатися вперед. В інших державах такі вимоги ставлять лише для конституційних законів, а не для прозових, життєвих рішень. Це не просто імітація роботи, це безвідповідальність у чистому вигляді.
Посол ЄС Катерина Матернова підкреслює, що у світі немає парламенту, який міг би постійно діяти під тиском такого жорсткого режиму. Вона ставить під сумнів, чи хоча б один критик цих умов усвідомлює, що мова йде не просто про технічний нюанс, а про перешкоду для реальних змін і реформ у країні.
Проблема на стежці, яка веде до прогресу, стала ще більш очевидною, коли політична криза загострила ситуацію і стала бар’єром для прийняття важливих законодавчих актів. Більше того, народні депутати почали зникати в тіні, заявляючи про вихід з фракцій. І ось, президент Зеленський ставить все на кон: або “служіть” народу в парламенті, або доводьте свою відвагу на фронті!
І що ж виходить? Україна, на межі змін, бореться з більшістю, яка не лише картинно вимагала зміни, а й отримала їх у відповідь. Система тримає країну у полоні, ворожі закони спостерігають за її розвитком, в той час як справжні дії та рішення залишаються під гнітом імітацій.
Першоджерело: https://www.unian.ua/


