Радники Дональда Трампа вказують на очевидне: його спонтанні коментарі щодо війни в Ірані – це чаша, переповнена ризиками. Жодного стримування, жодного розуміння. Постійні суперечливі заяви лише завдають шкоди його іміджу. Від пустих погроз до міркувань про вічний мир – в один бік, з одного кінця акторам. Один день він обіцяє знищення, а наступного заявляє, що американці ні в чому не потребують допомоги. Його слова – це не стратегія, а хаос, без узгодження з радниками, що шкодить міжнародним зусиллям. Ті, хто має доступ до президента, прагнуть його обмежити. Час від часу він піддається, але імпровізація знову бере верх.
Трамп, як справжній опозиціонер, виступає з промовами, які не пояснюють, а лише заплутують. Його остання промова була епізодом, спробою заспокоїти суспільство, та не більше. Чого бракує у цьому театрі абсурду? Чіткої стратегії, ясної мети. Немає плану, як вибратися з війни, але він стверджує – “всі цілі будуть досягнуті”. Всі сидять на межі. Війна в Ірані – це не лише проблема, це виклик для всього світу. Адже реальність поблизу Ормузької протоки стрімко загострюється, гучні постріли чути вже біля Оману. Чи може Трамп вчасно ухвалити рішення, чи мир у цій хаотичній грі – це лише ілюзія?
Першоджерело: https://www.unian.ua/
Ukrainian 
English 
Polish