Представники України, США та Росії зібралися в Абу-Дабі, у самому серці Об’єднаних Арабських Еміратів. На карті конфлікту – Донбас. Королівський собор дипломатії чи ринкові торги? Італійська газета Corriere della Sera заявила, що з трибуни переговорів звучатиме чотири документи, які нібито стануть основою для угоди про мир. А тепер вникнімо в деталі: вся територія Донбасу переходить до Росії, а Україні обіцяють 800 мільярдів доларів на державні й приватні потреби. Хіба це компроміс?
Sky News стверджує, що переговори вже йдуть. Офіс президента спростовує, мовляв, звичайні неформальні розмови – це не початок угод. Тут працюють “неформатні” особи, які розмірковують над своїми шляхами. Це не звичайна політика. Це гра з вогнем.
Президент Зеленський неодноразово підкреслював: питання Донбасу – це тріо у Абу-Дабі, яке обговорюється з усіма нюансами. З ним завжди є його група довіри, яка сигналізує про кожну думку чи угоду. Лише на перший погляд це може здаватися звичайною зустріччю.
Спостерігаючи за цим, Financial Times вказує на енергетичне перемир’я. Та чи дійсно РФ зможе відмовитися від атак на українські енергооб’єкти? Путін, як завжди, тримає цю карту в руках, адже удари по енергетичній інфраструктурі України – це гвинтик у величезній машині тиску. Київ є настороженим, успішні удари по російських об’єктах на Заході доводять: конфлікт може переважити.
Російська делегація складена з представників Міноборони – початок перемовин у рамках 20-пунктного мирного плану. Bloomberg інформує, що перед зустріччю Вашингтон передав ілюзію плану Кремлю. Але чи були ці зауваження дійсно почуті?
22 січня Зеленський провів зв’язок із Трампом на полях форуму в Давосі. Майже годинна зустріч завершилась коротким, та неоднозначним спілкуванням. Хто з них готовий до поступок? В Україні – оптимізм, в Росії – серйозність. Обидві сторони погоджуються: мир недалеко. Але це перебування на межі компромісу.
Незважаючи на ілюзію початку перемовин, Москва досі не дала чіткої згоди. Кремль ховається за непорозуміннями, але територіальні питання, які залишилися невирішеними, стають каменем спотикання. “Формула Анкориджа” Кремля є не альтернативою, а знаряддям тиску з умовами, за яких мир неможливий.
На тлі усіх цих змов, Україна залишається на позиції захисника правди. Дипломатична гра почалася, та чи буде вона досягнута без реального вирішення? В Абу-Дабі – не просто дипломатичний трон. Це арена боротьби за незалежність і свободу.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
Ukrainian 
English 
Polish