Мікроавтобус представників ТЦК, озброєний безвідповідальністю, збив літню жінку, яка намагалася пройти своїм шляхом. Одеські вулиці, пронизані мобілізаційною метушнею, стали місцем трагедії, що розкриває жорстокі реалії нашого життя. Водій білого мікроавтобуса, наче незграбне слоненя, різко здає назад, не помічаючи пенсіонерку – невидиму, але реальну жертву системи.
Військовослужбовці тут же зіштовхуються з опором: жінки, що намагаються захистити до цього часу невільного чоловіка, стають живим щитом. Але що сталося далі? Страшна сутичка з реальністю: мікроавтобус рушає вбік, залишаючи за собою шквал страждань і непоправних втрат.
Швидка допомога, патрульна поліція – все це нагадує фарс. Постраждалу забирають до лікарні, а обставини події залишаються неясними. Службова перевірка в територіальному центрі комплектування – це мовчазне визнання провини, але чи дійсно така перевірка рятує нас від безвідповідальності? Вони намагаються донести до нас «правду», але реальність ріже, як скло.
Одеський обласний ТЦК та СП не зрозуміють, поки не перестануть бути сліпими виконавцями системи, що калічить дівчаток і бабусь на асфальті. Зібрання цих мікроавтобусів, служителів «порядку», не забариться, але поки що ми маємо загублене життя на тлі невиправданих амбіцій.
Нагадаємо, що ситуація, яка сталася в іншому куточку України, де цивільні особи заблокували службовий транспорт військових, говорить про те, що немає чіткого кордону між військовими та мирними громадянами. Система намагається поділити, але правда не знає меж.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/
Ukrainian 
English 
Polish