Канада висловлює готовність розмістити свої війська в Україні лише за однієї умови – укладення мирної угоди. Перший крок цієї багатої на обіцянки ініціативи – навчання українських військових. Зараз це не чим іншим, як потенційна опція. Але тут іще біда – у межах багатоосібних сил ми покаже себе значно краще, аніж у самостійній боротьбі.
Прем’єр-міністр Карні наголошує: навчання українських солдатів – це лише початок. Наші канадські бійці вже активно тренують військових у Польщі в рамках операції Unifier. Чи є це дією? Звісно, але всього лише першим кроком на шляху до більшого.
Поразка в битві – це не поразка в війні. На фоні цього, зусилля Канади для підвищення військової сили закріплять нашу “значущу роль” у безпеці України після закінчення війни. Генерал Дженні Каріган, голова Генштабу, веде непримиренні переговори з коаліцією щодо питань безпеки.
Не варто забувати про зустріч коаліції “охочих” у Парижі, де три країни – Україна, Британія і Франція – підписали декларацію про розгортання своїх сил на українській території. Чи є це рішучим кроком? Звісно! Британський прем’єр Кір Стармер підтвердив, що після припинення вогню в Україні з’являться військові хаби.
Але не все так просто. Дональд Трамп через свого зятя Джареда Кушнера намагається справити враження, що США та Україна вирішили всі проблеми з гарантіями безпеки. Істина, проте, криється в тому, що ці гарантії були напрацьовані за місяць переговорів між українцями та європейцями. І саме сьогоднішня зустріч стала “великою віхою”, як заявив Кушнер.
В той же час італійський прем’єр Джорджія Мелоні спростовує можливість відправлення італійських військ до України. Натомість Бельгія пристає на внесок у безпеку, готова підтримати мирний процес після війни.
Зараз, у часи гострих викликів, миру як філіграню потрібно відстоювати на всіх фронтах. Канада – частина цієї боротьби, чи готова вона дійсно стати на захист України? Час покаже.


