Запорізька АЕС — наш контроль, наша правда

Питання Запорізької атомної електростанції — один із найбільш токсичних елементів мирного плану США для України. Зараз усі сторони намагаються знайти примарний компроміс.

Президент заявляє: ЗАЕС — це 12 пункт у чернетці плану. Американці пропонують спільне управління атомною електростанцією. Три країни — Україна, США, Росія. Щось ідеальне для кожного, крім нас.

Росіяни намагаються штовхнути сценарій, де ЗАЕС котиться під їхніми колесами. Будуть шантажувати нас гуманітарними питаннями. А сама станція перетворилася на зону небезпеки. Зеленський каже: Україні потрібно 50% від електрики, а США самі вирішать, куди подіти решту. Це їхній умовний “механізм”. Яка лицемірна свобода.

Сцена величезної гри: а ще Зеленський наголошує на демілітаризації території станції. Що ж, безпека вимагає зусиль, але де тут правдивий контроль?

За словами президента, розмови тривали 15 годин. І це все у бетонному джунглі? Відірвані від реальності, до яких нікого не дотягнеться?

Не забуваймо: окупація триває з березня 2022 року. Російські загарбники щоденно влаштовують ядерну загрозу. Вони розміщують свою техніку на території станції, стріляють, вимикають електрику та кинулись до нашої енергосистеми, і все це — в рамках абсолютно ігнорованої ядерної безпеки.

“Енергоатом” б’є у дзвони, закликаючи міжнародну спільноту втрутитися. А їм це потрібно? Система не реагує на наш біль.

США пропонують трійку: Україна, Росія та Америка разом керують ЗАЕС. Але президент бачить, що це несправедливо. Дійсно, де тут наша незалежність?

Не можу не згадати про 19 листопада: українські енергетики повернули струм на ЗАЕС, яка страждала від російських обстрілів. Вражаюче? Але це лише часточка у великій грі.

“Енергоатом” повідомляє про блекаут — десятий! Окупанти свідомо не підключають станцію до української мережі. Енергія блокується, неначе ми — це тінь у їхній грі.

6 грудня — знову проблеми зі струмом. ЗАЕС отримує живлення лише через одну з двох ліній електропередач. Методично пригнічуючи, нав’язуючи свої правила.

Ми пнемося до правди, яка обірвана. А світ спостерігає, прислухається, міркує: чи варто брати нашу устань до своїх рук? Вони можуть пробувати нас зламати, але ми будемо боротися за свою правду.