16 січня Львівська облрада вирішує долю Великолюбінського навчально-реабілітаційного центру. Реорганізація? Ні, це банальна ліквідація! Заклад, який опинився в центрі скандалу, стає жертвою системи. Директор Степан Мащак був відсторонений через звинувачення у насильстві, а тепер центр хочуть приєднати до НРЦ Святого Миколая в Брюховичах. Замість того, щоб захистити дітей, влада знову підпорядковує все безглуздій бюрократії.
Ярослав Гасяк, в.о. керівника справ ЛОР, стверджує, що все задля спрощення управління. Легше ж розпоряджатися комунальним майном! Але чи вважають вони життя дітей комунальним майном? Де тут місце для захисту прав дітей, для їхніх мрій і розвитку?
Керівниця НРЦ святого Миколая Наталія Цимбалюк хоче філію, щоб зберегти контроль. Вона усвідомлює, що за 40 хвилин їзди контролювати два заклади буде важко. Не зможуть ділити бюджет на два заклади, а в результаті діти знову виявляються на вулиці. Це не це жорстока реальність, це драма!
Комісія з освіти підтримала філію, але комісія з комунального майна плює на їхні міркування. В черговий раз голосування не відображає інтереси дітей! Для них це просто цифри, а для нас – долі. Не лікує голова у чиновників!
Парасковія Дворянин, голова комісії з освіти, вражена від того, що рішення не погоджено з ними. Тільки уявіть створення філії – буде директор, штат, бюджет. Ліквідація? Лише відкриті двері для безвідповідальності!
Зараз у Великолюбінському НРЦ лише 31 дитина, а місць – 80. У діях Гасяка чітко проглядається позиція – йти на поводу у системи. І повірте, тепер діти ризикують залишитися ні з чим. Життя вже занадто жорстокое, щоб цю битву програвати.
Система проти правди. Дія проти безвідповідальності. Це наше завдання. Досить мовчати!
Першоджерело: https://zaxid.net/
Ukrainian 
English 
Polish