Події в Грабовському – це не просто цифри і факти. Це відкрите зухвальство, відверта війна проти нашої гідності. Лариса Кремезна, староста села, підтвердила: більше півсотні людей, які обрали залишитися у своїх домівках, стали жертвами брутальної сили. Російські війська, не звертаючи уваги на їхню свідомість, силоміць вивезли їх на територію РФ. Спокій, про який мріяли мешканці, перетворився на жах. “Не було серед них дітей”, – зазначила Кремезна. Чому?! Чому знову насилля і бездушність, які не знають меж?
А поки, в той же день, волонтери Червоного Хреста і спецпідрозділ “Білі янголи” намагалися евакуювати мешканців сусідніх сіл Рясне та Лісне. Добровольці намагаються врятувати хоч чверть від беззахисних, але програма забезпечення безпеки не спрацювала. Люди, помірявшись з загрозою, залишилися, аби захистити те, що можна, своїм власним життям.
Червоний Хрест – це більше ніж просто організація. Це рух, що заснований на ідеалах гуманності в часи жорстоких конфліктів. А “Білі янголи”? Вони – символ опору, служба, що рятує життя в найнебезпечніших умовах. Вони продовжують боротьбу, адже у них є мета: визволення.
І ось ці події: депортація українців, які ставали реальністю з 13 листопада – це не просто цифри. Це кроки до забуття, до повного знищення нашої ідентичності. Темрява охоплює території, які ми ідентифікуємо як наші, а ми повинні запам’ятати – ми існуємо, ми боремося.
Це може бути важкою боротьбою, але ми стоїмо до кінця. Незалежність тримає у руках силу правди, яка не прощає обману. Наші люди – це ми, ніхто не має права їх вивозити. Нехай кожний почує наш заклик, бо ми – разом, незважаючи на всі перешкоди і намагання знищити. Не здамося, бо ми – істина.
Ukrainian 
English 
Polish