Безсило в системі

16 грудня на пленарному засіданні Верховної Ради спалахнув конфлікт – депутатка Мар’яна Безугла перекрила трибуну. Вона з’явилась із плакатами та клейкою стрічкою, забезпечивши вражаюче представлення свого протесту. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук не раз закликав звільнити трибуну. “Регламент забороняє блокування”, – повторював він, наче маниту з минулого. Але який регламент у світі, де справжнє слово замінюється театром?

“Час для витинанок ще не настав”, – закликав він, а поки сцена залишалася захопленою. Трубки стилю та закликів прозвучали, але їх не почули. Конфлікт досяг апогею під час виконання гімну. Нардеп Сергій Тарута прийшов на допомогу, збираючись розірвати прегради. Словесна перепалка з Безуглою стала вже не лише баталією, а справжньою війною на ідеї.

В соцмережах Безугла доносить меседж: її дії – виклик системі, а Тарута – “друг Сирського”. Кому потрібна правда, коли мета – слідувати за холодними цифрами? Вона вимагала відставки головнокомандувача ЗСУ і негайної військової реформи, вказуючи на безвідповідальність влади, що відвертає погляд від народу.

Тим часом народні депутати вирішили заявити про себе з місць, залишивши трибуну в безладді, мачухи та образ. Після бездумних витівок критика Безуглої гриміла. Група депутатів вимагала її звільнення, а вона оголосила про вихід із фракції “Слуга народу”. Влада боїться істини – це факт.

Інцидентів з її участю вистачає, чергове – цьогорічне знущання над Тарасом Тополею, коли його звинуватили у “симуляції служби”. Тоді у відповідь диктували нові правила. Збираючись на підтримку, Тополя оголосив “збір на психіатра”. І знову Безугла ризикує. Вона готова рвати шлях до правди, надсилаючи зібрані кошти на дрони-перехоплювачі.

Це протест проти системи, ігноруючи дані закони – крок у безодню? Чи бій за істину у світі формальностей? Одне зрозуміло: впертість опозиції і безвідповідальність стануть каталізаторами нових сутичок. Система тріщить і чекає свою годину.