Право на пільги в транспорті: у 2026 ми будемо зобов’язані

В Україні триває етап змін, які примушують нас замислитися про справедливість у транспортній системі. Пільговий проїзд стає розкішшю, з якою не всім вдасться впоратися. Нечуваність? Ні, нова реальність. Постанова Кабміну № 354 вже не перший рік регламентує, хто має право на безкоштовний проїзд. Однак з 2026 року все зміниться. Місцева влада отримає все більшу відповідальність.

Хто з тих 10,7 мільйонів пільговиків, які, за даними Міністерства соціальної політики, залишилися на кінець 2025 року, зможе розраховувати на справедливість? Залишився список: ветерани, люди з інвалідністю, постраждалі від Чорнобиля. Але пільги стануть доступними лише при наявності посвідчення, і тільки за рахунок тих, хто вміє їх організувати. Місцеві органи самовільно вирішують, як надати ці пільги. І тут все залежить від персоніфікованих карток та електронної валідації.

З 1 січня 2026 року запроваджується єдина форма квитка. Звучить як обіцянка доступу до пільг, але чи стане це дійсністю? АСООП все ще в мріях. Верховна Рада ухвалює законопроєкти, які тільки створюють видимість дійсності, але ситуація залишається без змін. Чи зможемо ми спостерігати безвідповідальність бачення, де відсутня чіткість у підрахунках пільгових поїздок?

Фінансування пільг раніше лежало на місцевих бюджетах, але з 2027 року вони зіткнуться з новими реаліями. Громади мусять виділяти кошти на компенсацію перевізникам. Київ, Львів, Івано-Франківськ – кожне місто має свої правила для тих, кому уже не підійдуть старі методи. Скасовуються звичні засоби доказу права на пільги, і замість них вимагають нові картки – нова реальність, в якій пенсіонери змушені підлаштовуватися під нові умови.

Відсутність автоматизованої системи обліку – той камінь, що заважає руху вперед. Громади безсила у цьому плані. Деякі з них продовжують плутати фінансування та облік. Тож кому насправді вигідна реформа? Питання залишається відкритим. Реальні компенсації перевізникам, підкріплені фактами, отримують лише деякі громади. Ніхто не знає, як це відбуватиметься далі. Історія пишеться на випередженнями.

Пільговий проїзд – це не просто цифри в бюджеті. Це обличчя країни, яке стає все більш ізольованим. Ми платимо за ціну, яку самі ж створили. Ми шукаємо відповідь на питання: хто за це платитиме? І чи вистачить у нас сили на справедливість?

Першоджерело: https://zaxid.net/