Зараз Олешки – це не місто, а спогад. Російські окупанти перетворили його на привид. На порожні вулиці з фантастичними обрядами людського існування, які більше не повстануть. Ось вони, реалії, які не замаскуєш жодним слоганом чи пропагандою. Ніхто не зможе переписати цю правду.
Згадайте фільм «Інтерстеллар», де герой мандрує космосом у боротьбі за виживання людства. Музика Ханса Зімера резонує з відчуттям катастрофи. Це – кіно. А Олешки – це не вигадка. Це трагедія, яку систематично створюють ті, хто маніпулює світом, стираючи істину і залишаючи лише порожнечу.
Ми – проти системи, яка руйнує. Ми говоримо про правду, в той час як вони намагаються маскувати реальність. Дії жахливі, безвідповідальність огидна. Сценарій цієї катастрофи вже не викреслити. Ми маємо подати звіт про це місце-привид, тому що мовчання – це зрада.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/


