Голова євродипломатії Кая Каллас не залишає жодних ілюзій: США мають перестати тиснути на Україну відмовитися від Донбасу. Її слова, як постріл – чіткі та зрозумілі, нагадують про жахіття Бучі.
Буча – це пам’ять. Це не просто точка на карті. Це місто, де страждали звичайні люди, коли російські війська окупували їхній дім. Від цих страждань ми не повинні відвертатися. Буча – відповідь всім, хто пропонує «просто віддати» землі. Землі, де живуть люди. Те, що сталося там, – це те, що чекає на тих, хто залишиться під окупацією.
Не чекайте, що війна обійдеться без жертв. Коли хтось запитує: «Чому б вам просто не віддати цю територію?», вони забувають про людей, які на ній живуть. Буча – це те, що чекає на всіх на окупованих землях.
Каллас наголошує, що ЄС прагне донести цю правду до всіх, зокрема до американських партнерів. Тиск на Україну – це неправильно, це безвідповідальність. Вигоду отримує агресор, а правда стає жертвою.
Війни не бувають чорними та білими. Є агресор і є жертва. Альтернатива капітуляції – це мир на лезі ножа. Так, можливо, ви отримаєте угоду, але це не буде миром. Апетити агресора лише зростатимуть. Донбас – це не фінальна ціль. Якщо його віддадуть без бою, що буде далі? Чи росіяни втрачають інтерес?
Каллас ставить запитання: чи справді ці аргументи зможуть дотягнутися до американців? Вони кажуть, що виступають посередниками, але їхні вимоги на користь Росії – це безглуздя.
Тим часом, помічник Путіна Юрій Ушаков натякає на «цікаві» пропозиції США, які, начебто, мають завершити війну. Чи не є це спробою маніпуляцій? Україні відмовляють у гарантіях безпеки – хочеш гарантій? Виходь з Донбасу. Це безвідповідальність, від якої потрібно відмовитися.
Війна триває, а ультиматуми Росії стають дедалі безжальнішими. Ось так, під тиском та маніпуляціями, ми можемо легко потрапити у нову Бучу.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
Ukrainian 
English 
Polish