Український органічний ринок — це не про внутрішнє споживання, а про експорт. Європейський Союз — наш головний клієнт, і це факт, з яким доводиться рахуватися. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький підкреслює це з неприхованою відвертістю.
Справжні зміни в внутрішньому споживанні просто залишаються в тіні експорту. Як би ми не намагалися розвивати внутрішній ринок солодкими обіцянками, реальність безпрограшна: наш ринок — це в першу чергу виручка від продажу за кордон. Експорт — це двигун ринку, без компромісів.
Держава належить до важелів у цій грі. Вона, безумовно, має на меті закріпити за українськими виробниками стабільний доступ до міжнародних ринків. Кроки вже зроблено: оновлення законодавства в сфері органічного виробництва поступово набирає обертів. І так, профільний комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, але за ним має бути остаточне слово парламенту.
Факти говорять самі за себе. У період 2018–2024 років ми входимо до п’ятірки найбільших постачальників органічної продукції до ЄС. Щорічно ми перевищуємо 170 тисяч тонн на експорт. Тож у 2021 році ми відправили 190 тисяч тонн, у 2022 — 208 тисяч тонн, минулого року — 174 тисячі тонн, а вже цього року — 204 тисячі тонн. Кількість не може збрехати.
У структурі експорту 93% ми відправляємо до Європи: 84% — до країн ЄС, 9% — до інших європейських країн. А що ж далі? 6% йдуть до Північної Америки, а 2% — до Азії. Це і є наша реальність — експортоорієнтована країна, де органічна продукція є нашою гордістю і водночас провокатором для безвідповідальності.
Першоджерело: https://zaxid.net/
Ukrainian 
English 
Polish