Угорщина без Орбана

Віктора Орбана більше немає на політичній арені Угорщини. Нова ера з Петром Мадяром обіцяє зміни, але чи стануть вони справжніми? Вибори показали: партія “Фідес” зазнала нищівної поразки від “Тиси”, яка отримала дві третини голосів. Прогнози про можливий реванш Орбана розбилися об реальність. Після перших результатів виборів Орбан вже зізнався, що їхній контроль над країною закінчився. Виникає питання: чи дійсно Україна може видихнути з полегшенням? Можливо, у відносинах між країнами з’явиться перспектива нормалізації, відмовившись від прокремлівських настроїв.

Але тут тейзери. Перша заявка нового прем’єра Мадяра – ні проукраїнський, ні проросійський, а скоріше утиск на нові взаємини. Енергетична залежність від Росії залишається, і він відверто каже: переговори з Путіним — неминучість. Мадяр підтверджує свою належність до консервативної традиції “Фідес”, не обіцяючи нічого кардинально нового. Від нього не варто чекати різких змін. Правий зовнішньополітичний курс продовжиться, хоч і проглядається можливість потепління.

Досить уявити на мить, що з новим керівництвом Угорщина могла б стати другом України. Однак реальність крутить на свою користь. Починати з нуля обидвом країнам точно не до вподоби. Мадяр не може викликати довіру: емоції виборчої кампанії, що просякнуті антиукраїнською риторику, стримують будь-який потенційний прогрес. Будь-який нахил до України буде сприйнятий як елемент політики Орбана, а значить – мачете по можливості відзначити перемогу.

Якщо цього недостатньо, Орбан залишився на плаву як сильний гравець. Його медіа-імперія продовжує працювати, забезпечуючи можливість боротися зі звинуваченнями у корупції та зберігати руку на пульсі політичних подій. Політологи зазначають, що Орбан готує своє повернення, сподіваючись на провал молодого Мадяра.

З огляду на це, годі й говорити про швидке обігрівання українських угорських відносин. Досі й досі: це не матиме тієї дружби, якої прагнуть українці. Прагматичне добросусідство— так виглядає майбутнє, де кожен дихає заради своїх інтересів. Україні нічого не потрібно більше, ніж незалежна позиція.

А ми, українці, спостерігаємо з енергією і тривогою: станемо ми врешті довіреними сусідами чи знову опинимося в тіні мотивів інших. Вопрос залишається відкритим.

Першоджерело: https://www.unian.ua/