Завтра – це вже сьогодні для тих, хто вміє рахувати. Перший танкер із російським дизелем рушить до США. Так, прямо під час війни. Як засвітили у Цензор.НЕТ, віцепрем’єр РФ Олександр Новак вже відрапортував. Цинізм? Ні, просто бізнес.
Йдеться про 40 тисяч тонн. Дрібниця, але показова. Новак обіцяє: ближче до кінця року російський дизель потече рікою. Не лише до Штатів. Відновлення експорту – повне. Обіцянки, обіцянки… Диктатор Путін, звісно, уточнив під час зустрічі з Віткоффом: перший танкер вийде за 2-3 дні. Диктатори не люблять поспішати.
Дизельний “договірняк”: США, РФ та кинута Україна
Це ж не просто дизель. Це – сигнал. І дуже поганий.
-
9 жовтня. Президент США Дональд Трамп домовляється з російським диктатором Путіним. Про що? Про постачання дизельного пального. Для Штатів. Для світу. Війна? Яка війна?
-
Трамп обіцяв: Росія “негайно” поставить понад 300 тисяч тонн дизелю на американський і світовий ринки. Протягом листопада – ще 500 тисяч тонн. І ще мільйон тонн – “одразу після цього”. Швидко, рішуче. Поки Україна бореться, вони торгують.
-
Міністерство фінансів США, за наказом Трампа, миттєво видає ліцензію. Управління з контролю за іноземними активами? Активи, мабуть, важливіші за принципи.
Українське “фе” і американський шантаж
Реакція Києва? Очікувана.
-
Президент України Володимир Зеленський назвав дозвіл Росії продавати нафтопродукти “інвестицією у війну”. А що ще назвати? Закликав США до “сильної розмови” з Москвою та санкцій за законом Ліндсі Грема. Наївність?
-
А ось далі – цікаво. Видання Axios розкрило карти. Під час переговорів у Маямі спецпосланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер нібито попередили українську сторону: продовжите завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах – прощавайте, розвіддані США. Шантаж у чистому вигляді.
-
11 жовтня. Зеленський вже готовий зупинити удари по російських НПЗ. Якщо Росія перестане завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України. Ультиматум чи вимушений крок?
-
Того ж дня президент США Дональд Трамп заявив про початок “енергетичного перемир’я” між Україною та Росією. Без України. За Україну. Це як?
-
У коментарі для Axios Зеленський сказав, що повідомлення Трампа про початок “енергетичного перемир’я” стало несподіванкою для української сторони. Для кого? Для українців? Чи для самого Зеленського?
-
Пізніше президент знову підтвердив: Україна готова не завдавати ударів по російській енергетиці за умови аналогічних кроків з боку РФ. Повторення – мати науки. Або ознака безвиході.
Отже, танкер пливе. Гроші течуть. А Україна? Україна знову в ролі “молодшого партнера”, якому диктують умови. Приємного плавання, панове.


