Олексій Тандир, підозрюваний у смертельному наїзді на нацгвардійця Вадима Бондаренка, знову в центрі скандалу. Сталося це на блокпосту при виїзді з Києва. А в черговий раз Європейський суд продемонстрував безсистемність нашої справедливості, призначивши Україні виплату компенсації. 2 100 євро за моральну шкоду і 250 євро за судові витрати — саме так глобальна інституція оцінила випадок, у якому в суді було грубо проігноровано просту істину: винен не тільки той, хто за кермом, а й той, хто за кермом закриває правду.
ЄСПЛ вирішив, що суд, позбавляючи колишнього суддю права на заставу, зловживав припущеннями у відсутності доказів. А куди ж поділися альтернативи іншим запобіжникам? На ті самі розрахунки суду в Страсбурзі можна дивитися лише з іронічною посмішкою. Можливо, тут і є сама суть системи: що для панів — це юриспруденція, а для нас — посмішка і презирство до безвідповідальності.
Тандемправосуддя трагедії почався у травні 2023 року. Водій, який нібито був напідпитку. А сам суддя кричить, що не вживав спиртного. Справедливість заблудилася у слідчому ізоляторі, де Тандир невтомно «чекає» на вирок, поки його провину підтверджує експертиза, яка заявила, що він не тільки пив, але й мчав на швидкості 100 км/год. Правосуддя у цьому ролевому спектаклі прийняло форму фарсу, коли з’явилися докази фальсифікації результатів аналізів — замість сечі суддя спробував передати воду та слину для перевірки.
Лише на початку 2026 року справа Тандира, врешті-решт, знову потрапила до Святошинського районного суду у Києві, але в стадії безплідного дослідження документів. А що далі? Куди веде ця нескінченна інерція? Поки система грає у свої ігри, ми всі залишаємося жертвами.
Держава невпинно балансує на краю катастрофи, уникаючи справжніх змін. Вільна Україна має нарешті розбудити свою совість, щоб бойовий дух Вадима Бондаренка не залишався лише епізодом забутого фільму про перестрілки. Система безвідповідальності має піти.
Першоджерело: https://espreso.tv/
Polish 
English 
Ukrainian