Станом на 23 лютого 2026 року, ми маємо жахливі цифри. Понад 90 тисяч українців – військових та цивільних осіб, включаючи дітей – вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Ні, це не статистика, це крик душі. Це наш біль, наша незавершена боротьба.
Уповноважений з питань зниклих за особливих обставин Артур Добросердов заявив, що розшук цих людей триває. Серед них – переважно військовослужбовці сектору безпеки і оборони. Вони – наші герої, але їхня доля невідома. Збройні Сили України, Національна гвардія, поліція, прикордонники, служби безпеки – всі вони стали частиною цієї жахливої реальності.
Нагадаємо, у травні 2025 року цифри були ще нижчими – понад 70 тисяч осіб. Серед них 2740 дітей. Де вони? Що з ними? Питання, на які відповідь часто ховається у тіні безвідповідальності та ілюзії безпеки.
Це війна, це конфлікт, це страшна правда, що вражає серце нації. Ми не можемо залишатися байдужими. Ця боротьба триває. Ми зобов’язані пам’ятати.
Źródło oryginalne: https://ua.korrespondent.net/
Polish 
Ukrainian 
English